Культура Редька посівна (особливості вирощування та зберігання)

Редиска ( Raphanus sativus var. radicula) - одно-и дворічна рослина, різновид редьки, сімейства Капустяні, овочева культура.

Звичайно відносять до овочевих культур, що вирощуються як зелень, тому що при першому врожаї в зимовий і зимово-весняний час у багатьох сортів можна споживати в їжу не тільки коренеплід, але і листя.

Запилюється перехресно (комахами), рослина свето-и вологолюбне, холодостійке і скоростигле. Насіння редису проростають при 3- 4°С, оптимальна температура для росту і розвитку коренеплодів 15- 18°С.

Коренеплоди різної форми - від плоскоокруглої до довгої конічної, в основному червоні, рожеві, малинові і білі за збарвленням. Маса їх від 5 до 200гр. М'якоть коренеплодів ніжна, соковита, слабогострого смаку. Містить цукру 3,72%, білка 1,23%, вітаміну З 25мг%, вітамін В и інші корисні речовини.

Період вегитації до дозрівання коренеплодів у залежності від скоростиглості сорту 25- 40 днів.

Для редиски кращі ґрунти - пухкі супіщані з великим вмістом органічних речовин і слабокислою чи нейтральною реакцією. На території України редиску вирощують повсюдно, назамінний овоч для ранніх свіжих салатів і готування холодників (окрошок).

Скоростиглі сорти редиски доцільно використовувати для ущільнення інших культур (картоплі, цибулі з сіянки, моркви та ін.) і як маячну культуру. В останньому випадку насіння її висівають (2-3% від основної культури) одночасно з морквою, петрушкою, цибулею тощо. Сходи редиски з'являються на 10-15 днів раніше основних культур, а це дає змогу швидше проводити розпушування міжрядь, знищувати сходи бур'янів та руйнувати ґрунтову кірку при її утворенні. Збирати врожай редиски при ущільненні культур потрібно своєчасно, щоб вона не затінювала рослин основної культури. Після збирання врожаю редиски як ущільнювача ґрунт у міжряддях основної культури розпушують.

Перший раз його висівають як тільки можна вийти на город, наступні - через 7-8 днів після попередніх, але не пізніше 1-5 травня. За пізніших строків сівби формування коренеплодів відбувається в умовах довгого дня і підвищених температур, внаслідок чого рослини передчасно стрілкують, а врожай і якість їх знижуються. Для осіннього використання редиску висівають у кінці липня - на початку серпня.

Насіння редиски на грядках висівають розкидним, вузькорядним (відстань між рядками 7—10 см) або широкосмуговим способом. Норма висіву - до 5 г/м.кв., глибина загортання 1-3 см (залежно від вологості ґрунту). На літніх посівах глибину загортання насіння збільшують до 3-4 см. До і після сівби ґрунт ущільнюють.

Догляд за посівом починають з руйнування ґрунтової кірки, особливо на важких ґрунтах. Після з'явлення поодиноких сходів посіви обробляють проти хрестоцвітної блохи. При запізненні з цим обробітком сходи протягом 1-2 днів можуть загинути. Найбільше шкодить блоха у теплі сонячні дні.
На початку утворення першого справжнього листка рослини дрібнокоренеплідних сортів проривають на відстань 2-3 см, великоплідних – 4-5 (за розкидного способу сівби). На вузькорядних посівах рослини залишають через 2-3 і 2-4 см відповідно. Дальший догляд за рослинами полягає у систематичному виполюванні бур'янів.

Збирають редиску в 2-3 строки, коли коренеплоди досягнуть товарних розмірів (1,5 см у діаметрі). Вибрані рослини в'яжуть у пучки і використовують за призначенням. Не слід зберігати редиску в теплому приміщенні, бо коренеплоди випаровують багато води і втрачають товарну якість. Не рекомендується надмірно розтягувати строки збирання редиски, бо коренеплоди швидко переростають, трухлявіють і стрілкують.

Від літніх посівів редиску можна зберігати до лютого і довше. Для цього коренеплоди вибирають у другій половині вересня, а в південних районах - і пізніше. У суху погоду обрізують листки і корінці редиски. Після цього їх миють, підсушують так, щоб коренеплоди залишились вологими, але без краплин води на поверхні. Потім коренеплоди вміщують у пакети (по 1 кг) з поліетиленової плівки товщиною 30-60 мк і запаюють (зав'язують).
Зберігають коренеплоди редиски у холодильниках при температурі 2-3°С і відносній вологості 85-90%. За даними М. О. Скляревського (ІОБ УААН), за таких умов коренеплоди можуть зберігатися протягом 190 днів.