Культура рис (особливості вирощування та зберігання)

рис
рис
рис
рис
Рис посівний
Рис посівний
рис
рис посівний, будова рослини
Особливості вирощування
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 
Призначення культури: 
Опис: 

Рис у світовому землеробстві є основною продовольчою культурою, продукцією якої харчується приблизно половина людей земної кулі, які проживають переважно у густонаселених країнах Південно-Східної Азії, таких як Китай, Індія, Пакистан, Індонезія, Японія та ін.

За посівними площами (140 млн га) та валовими зборами зерна (понад 470 млн т) рис є третьою у світі зерновою культурою після пшениці та кукурудзи.
Існує три основні типи рисівництва:

— Заливне (поливне) рисівництво
— Суходільне рисівництво
— Лиманне рисівництво.

Різниця між цими типами полягає у відмінності характеристик полів на яких вирощують рис. Ці поля бувають трьох видів:

—Заливні поля або чеки, на яких рис вирощують при постійному затопленні водою, допоки врожай не достигне, а перед його збиранням воду спускають. У такий спосіб виготовляють до 90% світової рисової продукції.
— Суходільні поля, на яких рис вирощують без штучної іригації в областях з великою кількістю опадів. Обсяги врожаю з таких полів нижчі ніж на заливних полях.
— Лиманні поля, на яких рис вирощують у затоках річок або під час паводків. Такий спосіб вирощування рису є найдавнішим, але мало ефективним. Його використовують переважно у країнах Південно-Східної Азії.

Рисова крупа містить до 75% вуглеводів, 7,7 білка, близько 1% жиру. Вона має високі смакові і поживні якості. Проте слід зазначити, що в рисовій крупі мало вітамінів, білків, амінокислот. Рисовий крохмаль широко використовують у текстильній і парфюмерній промисловості. При шеретуванні рису мають рисове борошно, що складається з плодових і насінних оболонок та клітин ендосперму. Рисове борошно містить до 14% білка, близько 15% жиру і значну кількість вітамінів. Відходи від переробки рису на крупу у вигляді борошна із вмістом до 14 % білка використовують як концентрований корм у тваринництві. З рисового борошна і зародків зерна виробляють різні фармацевтичні препарати (фітин та ін.), вітаміни. Зародки, крім того, є сировиною для виробництва олії, яку використовують у миловарінні, для виготовлення свічок. З битого зерна виробляють крохмаль, спирт, рисову пудру. З рисової соломи виготовляють капелюхи, корзини, найкращі сорти паперу і картону тощо.

Попередники: 

Рис вирощують у спеціальних 6 - 7 - 8 - пільних сівозмінах, у яких його висівають підряд 2 - 3 роки з таким чергуванням у 6-пільній сівозміні: поля 1, 2 - рис, 3 - зайнятий пар, 4 - рис, 5, 6 - люцерна; у 7- пільній: 1,2 - люцерна; 3, 4, 5 - рис, 6 - зайнятий пар; 7, 8 - рис. Отже, основними попередниками рису є люцерна, яка збагачує ґрунт на органічну масу, відновлює його структуру і посилює водостійкість, та зайнятий пар. Останній у рисових сівозмінах відіграє роль агромеліоративного поля, в якому після збирання парозаймаючої культури проводять планувальні та інші ремонтні роботи.

Система удобрень: 

Удобрення. Коренева система рису відзначається недостатньою біологічною активністю, тому він дуже добре реагує на внесення добрив. В умовах затоплення рис особливо вибагливий до азоту. Це зумовлено тим, що в ґрунті під водою пригнічуються процеси нітрифікації, а внесені азотні добрива вимиваються в нижні шари ґрунту, внаслідок чого рослини недостатньо забезпечуються азотом.

У період вегетації найбільшими є потреби рису в азоті при появі сходів, формуванні генеративних органів та під час наливання зерна. Найкраще забезпечується рис азотом, коли азотні добрива на запланований урожай вносити роздрібнено (у три строки): 50 - 70 % в основне удобрення, 30 - 50 % у підживлення у фазі повних сходів (2 - 3 листки) та на початку кущення (4 - 5 листків). При вирощуванні рису по люцерні потреба в азотному підживлення відпадає.

Фосфор і калій рис інтенсивно засвоює у період кущення - цвітіння, тому фосфорні і калійні добрива повністю вносять восени або в підживлення у фазі кущення.

Органічні добрива застосовують звичайно при висіванні рису після рису. Вносять їх на початку весни у нормі 40 - 60 т/га. Найвищого ефекту досягають при одночасному внесенні органічних і мінеральних добрив.

Найдоцільніше застосовувати органічні й мінеральні добрива з розрахунку на заплановану урожайність рису.

Орієнтовні норми добрив під рис залежно від попередників становлять: при розміщенні рису по пласту люцерни - по 80 кг/га азоту і фосфору та 60 кг/га калію в основне удобрення; по обороту пласта - по 60 - 80 кг/га азоту і 60 - 90 кг/га фосфору і калію в основне удобрення та по 40 кг/га азоту по сходах і у фазу кущення; при розміщенні рису два роки підряд - по 90 кг/га азоту, фосфору і калію в основне удобрення і по 30 кг/га азоту по сходах і у фазу кущення; при сівбі рису у меліорованому полі - по 90 кг/га азоту, фосфору і калію в основне удобрення та по 40 кг/га азоту по сходах і на початку кущення.

Обробіток ґрунту: 

Обробіток ґрунту передбачає насамперед поліпшення його аерації, знищення бур'янів, вирівнювання поверхні поля.При розміщенні рису по багаторічних травах після їх остаточного укосу обробляють пласти важкою дисковою бороною на глибину 10 12 12 см у два сліди, після чого проводять зяблеву оранку плугами з передплужниками на глибину 27 — 30 см.

Зяблеву оранку з попереднім лущенням стерні дисковими лущильниками здійснюють при розміщенні рису після рису, зайнятого пару на глибину 20 - 22 см.

На полях, сильно засмічених бульбокомишем, очеретом, рогозом, сусаком зонтикоподібним орють мілко - на 12 - 14 см, що сприяє доброму проморожуванню і просушуванню ґрунту та загибелі бур'янів. Мілку оранку (18 - 20 см) проводять також на солонцюватих ґрунтах.

Весняна підготовка ґрунту залежить від попередника та фізичного стану ґрунту.

У господарствах, які залишають люцерну на зелену масу за рахунок весняного відростання, після її використання в другій-третій декадах квітня здійснюють поверхневий обробіток пласта важкими дисковими боронами  у два сліди із загортанням рослинних решток на глибину 10 - 12 см і вирівнювання поля планувальниками. Перед сівбою рису вносять мінеральні добрива, заробляють їх фрезерним культиватором на глибину 6 - 8 см і поле ущільнюють важкими гладенькими котками.

Ділянки, забур'янені бульбокомишем, рогозом та зорані восени на глибину 12 - 14 см, навесні боронують з видаленням кореневищ, після чого орють на 22 - 25 см, а перед сівбою вирівнюють вирівнювачем в агрегаті з котками.

Весняний обробіток ґрунту, зораного восени на повну глибину, починають з боронування, яке запобігає підняттю солей до поверхні, після чого вносять добрива та загортають їх чизель-культиваторами. До початку сівби поле вирівнюють вирівнювачами в агрегаті з котками.

Навесні на рисових полях проводять також ремонтно-відновлювальне планування (зрізують підвищення і засипають пониження скреперами) та експлуатаційне планування, вирівнюють гребені, подрібнюють грудки землі.

 

Сівба: 

Для сівби використовують добре виповнене, ваговите кондиційне насіння, очищене від бур'янів та інших домішок. Для підвищення енергії проростання і польової схожості доцільно провести повітряно-теплове обігрівання насіння протягом 5 - 6 днів або замочування у воді при температурі 18 - 20 °С (2 - 3 доби) з наступним просушуванням.

Для знищення збудників хвороб насіння завчасно (не пізніше 1 - 2-ї декади березня) протруюють.

Одночасно з протруюванням, пророщуванням слід обробити насіння комплексом мікроелементів - міддю, магнієм, кобальтом, молібденом у дозі 500 г/т.

За 2 - 3 дні до сівби вносять у чеки (ділянки ріллі площею 0,25 га для посіву рису, відгороджені земляними валиками для утримання води) ґрунтові гербіциди які загортають диско­вими або зубовими боронами на глибину 3 — 5 см.

Після першого затоплення чеків ґрунтові гербіциди можна вносити по вологому ґрунту за допомогою авіації.

Рис як високотеплолюбну рослину сіють у добре прогрітий ґрунт - при температурі посівного шару 12 - 14 °С. Найпоширеніший спосіб сівби - звичайний рядковий, застосовують також вузькорядний спосіб та розкидний — сівалками із загортанням насіння боронами.

Враховуючи недостатню польову схожість насіння, рис висівають підвищеними нормами висіву. Залежно від попередника та особливостей сорту норми висіву кондиційного насіння становлять: при сівбі ранньо- і середньостиглих сортів рису після багаторічних трав — 7 млн, седеньопізньостиглих - 8 млн насінин на 1 га, при вирощуванні рису по обороту пласта і в меліоративному полі — 9 млн/га; на третій рік сівби рису - 10 млн/га.

Насіння рису загортають неглибоко - на 1,5 - 2 см. На легких добре розроблених ґрунтах допускається сівба на глибину 3 - 5 см.

Догляд: 

В Україні рис вирощують із застосуванням режиму зрошення за типом скороченого затоплення.

При появі сходів злакових бур'янів (плоскухи та ін.) посіви рису по сходах обробляють сумішшю гербіцидів і через 6-10 год чеки затоплюють.

На початку кущення посіви обприскують препаратами проти шкідників (рисового комарика, прибережної мухи та ін.). Проти болотних бур'янів посіви у фазі 8-10 листків та фазі кущення обробляються малими нормами гербіцидів. Застосовують, зокрема, метод ультрамалооб'ємного обприскування посіву (УМО) ви-сококонцентрованими гербіцидами, які не викликають опіків рослин, без застосування води.

Збирання: 

Збирання. При досягненні рослинами молочно-воскової стиглості повністю припиняють подачу води в чеки. Рис збирають переважно роздільним способом. При застосуванні прямого комбайнування посіви за 4 - 5 днів до збирання обробляють за допомогою літаків хлоратом магнію (26 кг/га за діючою речовиною), що зумовлює швидше і дружне підсушування (десикацію) листостеблової маси, 90 — 95 % зерна при цьому досягає повної стиглості.

До роздільного збирання рису приступають при повній стиглості 85 - 90 % зерна у волоті. Скошують рис жатками при висоті зрізу 15 - 20 см. Після досягнення зерном вологості до 18 % валки обмолочують комбайнами. Для повного вимолочування зерна застосовують повторний обмолот валків через 3 - 4 дні після першого.

Після обмолоту здійснюють первинне очищення й сушіння зерна на агрегатах з доведенням вологості зерна до 15 - 16 %.

Розмноження: 

Насіневе.

На мікрогрін: 

Мікрогрін – тренд прихильників здорової їжі. Мініатюрна зелень щодня ​​набирає все більше популярності, а особливий попит має з пізньої осені по ранню весну, коли в раціоні не вистачає вітамінів.

Мікрогрін або мікрозелень – це крихітні паростки злаків, овочів, бобів і трав. Важливо встигнути зібрати врожай на тій стадії, коли тільки починають формуватися перші листочки. Головна вимога до мікрозелені – у рослині має бути їстівним усе, тому важливо не довести паростки до стану жорсткості або волокнистості. 

Одним із основних видів мікрозелені серед злакових є - рис.

рис - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Рослина: Рис посівний
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Урож. Якість Стійк. осипання Стійк. полягання
Агат З, ВППС, ВП, П: 412412 - Інститут рису Української академії аграрних наук (UA) 2007 зерн, цін рс С
Аметист З, П: 1515 - Державний науковий заклад Всеросійський науково-дослідний інститут рису 2008 x, зерн сс С
Антей З, ВППС, ВП, П: 412412 - Інститут рису Української академії аграрних наук (UA) 2005 зерн сп С цін
Віконт З, ВППС, ВП: 412412 - Інститут рису Української академії аграрних наук (UA) 2009 зерн, x сс С 112-114 ц/га 9-10 (висока) 9-10 (висока)
Вікторія З, ВППС, ВП: 1515 - Державний науковий заклад Всеросійський науково-дослідний інститут рису 2009 зерн, x сс С
ВНІІР 8847 З: 1515 - Державний науковий заклад Всеросійський науково-дослідний інститут рису 1991 цін сп С
Гала З, ВППС: 22462246 - Тракія Тарімсал Арастірма Енстітусу Мудурлугу (TR) 2019 пс С 9 тон/га
Галеон З, ВППС: 17151715 - Інститут рису Національної академії аграрних наук України (UA) 2021 С 9.08 тон/га
Гарант З, ВППС, ВП: 1515 - Державний науковий заклад Всеросійський науково-дослідний інститут рису 2009 зерн, x сс С висока висока
Дніпровський З, П: 412412 - Інститут рису Української академії аграрних наук (UA) 2002 зерн, зерн рс С
Дунай З: 382382 - Інформація відсутня 1978 цін сс С
Дураган З, ВППС: 22462246 - Тракія Тарімсал Арастірма Енстітусу Мудурлугу (TR) 2019 пс С 8 тон/га
Едірне З, ВППС: 22462246 - Тракія Тарімсал Арастірма Енстітусу Мудурлугу (TR) 2019 сс С 7 тон/га
Ефе З, ВППС: 22462246 - Тракія Тарімсал Арастірма Енстітусу Мудурлугу (TR) 2019 сс С 9 тон/га
Зубець З, П: 412412 - Інститут рису Української академії аграрних наук (UA) 2003 зерн рс С цін
Консул З, ВППС: 17151715 - Інститут рису Національної академії аграрних наук України (UA) 2019 10,6 тон/га
КОП-161-92 З: 382382 - Інформація відсутня 1996 цін рс С
КОП-680-92 З: 382382 - Інформація відсутня 1997 цін сс С
Корвет З, ВППС: 17151715 - Інститут рису Національної академії аграрних наук України (UA) 2023 10.6 тон/га
Корсар З, ВППС: 17151715 - Інститут рису Національної академії аграрних наук України (UA) 2016 x рс С С: 65.4 ц/га сбіл 9.0 8.3