Культура селера (особливості вирощування та зберігання)

У культурі селери розрізняють кореневу, листкову та черешкову форми. Найбільше пряної речовини в насінні. Селера (особливо листя) містить підвищену кількість вітамінів А, С, В, В2, РР, багато мінеральних солей і цінних для людини амінокислот. У народній медицині застосовують для активізації обміну речовин, проти ожиріння. Кореневу селеру використовують свіжою, вареною і тушкованою; черешкову можна їсти сирою, класти у перші страви, смажити, тушкувати. Листя – це приправа для соління й маринування овочів, їх сушать, солять.
Найпоширеніші сорти кореневої селери: Яблучна, Делікатес, Грибовська. Селера полюбляє ділянки з пухким перегнійним грунтом. До тепла невибаглива, витримує приморозки до мінус 6 °С, одначе тривале переохолодження молодих рослин при температурі нижче 10 °С призводить до стрілкування, зниження врожаю та його якості. У культурі розрізняють три різновиди селери: коренеплідну, черешкову (салатну) і листкову. Сорти селери коренеплідної утворюють великі коренеплоди напівокруглої або овальної форми діаметром до 10 см і більше, сильно розгалужені у нижній частині. В їжу використовують коренеплоди і листки. Сорти селери черешкової формують більше (за розміром) листя з широкими і грубими черешками, які використовують у їжу сирими, вареними, тушкованими або консервованими. Коренеплоди в них розвинені слабко. Листкові сорти селери утворюють велику розетку листків і дрібні сильно розгалужені коренеплоди.

Цінність селери полягає в тому, що її листки і коренеплоди широко використовують у кулінарії і для консервування овочів, риби і м'ясних продуктів. Сорти селери коренеплідної в умовах України вирощують здебільшого розсадним способом. 50-60-денну розсаду висаджують у другій половині квітня (у південних районах і Закарпатті на 10-15 днів раніше). За більш раннього висаджування рослини потрапляють під тривале зниження температури, внаслідок чого утворюється цвітуха, якість продукції знижується.

Висаджують розсаду у відкритий грунт з настанням потепління, водночас із томатом. Схема посадки 45 – 60х20 – 30 або 40х40 см. Селерою можна ущільнювати інші культури, обсаджувати грядки, доріжки. Догляд полягає в регулярних розпушуваннях та поливах, двох-трьох підживленнях із розрахунку на 1 м2 20 г аміачної селітри, по 10 – 15 г суперфосфату та хлористого калію на 10 л води. Черешкову селеру відбілюють, обгортаючи нижню частину грунтом або пакувальним цупким папером.
Листкову та черешкову селеру збирають в міру потреби, а кореневу – пізно восени. Коренеплоди добре зберігаються у підвалі, перешаровані піском. Для подовження строку споживання черешкової селери її восени переносять у парник чи теплицю, прикопують і поливають. Врожайність кореневої селери – 2 кг/м2.

На зелень селеру збирають протягом літа 2-3 рази (як петрушку). Восени коренеплоди починають збирати тоді, коли почнуть жовтіти нижні листки. У викопаних рослин обрізують листки, дрібні корінці, очищають їх від ґрунту, підсушують і використовують за призначенням. Під час обрізування зелені листки в'яжуть у пучки і також використовують за призначенням. Зберігають коренеплоди і листки селери так само, як і петрушки.