Культура Шоломниця байкальська (особливості вирощування та зберігання)

Scutellaria baicalensis — 
багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Має коротке кореневище, яке переходить у товстий м'ясистий жовтий на зломі стрижневий корінь. Стебла чотиригранні, 15-35 (50) см заввишки, розгалужені, злегка опушені. Листки злегка шкірясті, супротивні, сидячі або коротко черешкові, ланцетні, 1,5-4 см завдовжки, загострені, по краю війчасті, зісподу з ледве помітними чорними крапчастими залозками. Квітки двостатеві, неправильні, поодинокі, пазушні, зібрані на верхівках стебел в однобокі китицеподібні суцвіття. Чашечка дзвоникоподібна, волосиста, двогуба; верхня губа при основі з опукло-ввігнутим поперечним придатком у вигляді гребінця. Віночок двогубий, синій; верхня губа коротша за спідню. Плід складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте з червня до серпня. 

Для виготовлення ліків використовують корені шоломниці (Radix Scutellariae baicalensis). Заготівлю сировини проводять восени, після повного обсіменіння рослин. Викопують лише дорослі, з 5-6 стеблами рослини. Для відновлення заростей на ділянці, де проводять заготівлю сировини, треба залишати не менше 2-3 рослин на кожні 10 квм площі, а повторну заготівлю сировини на цій ділянці дозволяється проводити не раніше як через 10 років. Зібрану сировину обтрушують від землі, звільняють від стебел так, щоб їх залишки не перевищували 1 см, миють і, розстеливши тонким шаром у затінку, сушать. Готову сировину зберігають у сухому приміщенні, що добре провітрюється