Культура Сорго цукрове - батьківський компонент (особливості вирощування та зберігання)

Однією з найбільш посухостійких і високоврожайних культур у світі визнано цукрове сорго . Крім того, рослина є визнаним рекордсменом з накопичення цукрів у зеленій масі - до 20%. Все це робить сорти цукрового (кормового) сорго затребуваною зеленной культурою в землеробстві.Цукрове сорго є відмінною кормовою культурою, так як вся його надземна частина є їстівною. Зелена маса і сіно — добрий корм для великої рогатої  худоби, а силос за якістю наближається до кукурудзяного. Цукрове сорго – є багато отавною культурою, так в умовах середньої вологозабезпеченості на достатньому мінеральному фоні сорго здатне отримувати 2-3 укоси зеленої маси. Однак, при згодовуванні соковитого корму тваринам слід враховувати особливості цукрового сорго. Зелена маса сорго містить глюкозид дуррін, який гідролізується в синильну кислоту і може викликати отруєння. Саме тому свіжескошену зелену масу сорго (особливо отаву) не можна згодовувати худобі одразу, а обов’язково необхідно добре пров'ялювати [3].

По кормовим властивостям зелена маса цукрового сорго наближається до кукурудзи: в 100кг зеленої маси міститься 20-25 кормових одиниць. Вміст соку у стеблі цукрового сорго в межах 80-85% від їх маси (без врахування листків і волотей). В стеблах сорго міститься: 11,25% - сахарози, 2,75% - інших цукрів, 5,15% - крохмалю, 7,32% - клітковини, пектинових речовин – 0,6%, білків 2,6% і жирів – 0,02%. Зерно цукрового сорго високопоживне, так у своєму складі воно містить крохмаль –63-78%, білок –11-15% і жири – 3,5-4,5%, а також дубильні речовини, вітаміни групи В та каротин