Культура сорго зернове (особливості вирощування та зберігання)

У світовому землеробстві сорго є однією з основних продовольчих культур, особливо в таких країнах, як Індія, КНР, Ефіопія, Марокко, Судан, займаючи площі близько 50 млн га. Батьківщиною зернового сорго є Африка, цукрового — Східна Азія. Відоме в культурі приблизно за 3 тис. років до н. е. Сорго є також технічною культурою. Зокрема, цукрове сорго, у стеблах якого міститься 10 — 15 % цукру, використовують для вироб­ництва цукрового сиропу. З волотей віничного сорго виготовляють віники, щітки. Врощують сорго переважно у південних посушливих районах, в Україні — в південному Степу на посівній площі понад 60 тис. га.

В Україні сорго вирощують переважно як кормову культуру на зерно і зелену масу на площі понад 85 тис. га. Основні площі посіву розміщені в південних посушливих областях: Миколаївській, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській та ін. Середня врожайність становить 12,5-14,5 ц/га. У передових господарствах збирають по 45-50 ц/га зерна і 250-300 ц/га зеленої маси.
Вимоги до температури.
Сорго найбільш теплолюбна рослина серед хлібів другої групи. Насіння проростає при мінімальній температурі 12-13 С. Сходи сорго дуже чутливі до низьких температур. Вони гинуть при температурі мінус 2°С. Сорго добре росте і розвивається при температурі 30-35°С, легко переносить спеку до 40°С. Для його дозрівання потрібна сума ефективних температур 2200-2500°С.

Вимоги до вологи.

Сорго - одна з найбільш посухостійких рослин. Транспіраційний коефіцієнт його 150-200. Разом з тим позитивно реагує на зрошення підвищенням урожайності. Добре використовує вологу опадів другої половини літа початку осені. Надзвичайно стійке до ґрунтової і повітряної посухи.

Вимоги до грунтів.

Сорго не вимогливе до ґрунтів, добре росте на важких і легких ґрунтах. Найбільш придатними для нього є добре прогріті, пухкі, аеровані ґрунти. Переносить підвищену засоленість ґрунтів. На початку вегетації, як і всі просовидні хліба, росте повільно (4-5 тижнів) і пригнічується бур'янами.

Вимоги до світла.

Сорго - світлолюбна, перехреснозапильна культура короткого дня. Вегетаційний період триває від 90 до 115 днів.

Найкращі попередники для сорго є просапні, зернобобові культури.

Не можна висівати після кукурудзи, бо ці рослини мають спільного шкідника – кукурудзяного метелика.

Сорго необхідно забезпечувати поживними речовинами під час основного, рядкового удобрення, та підживлення у період вегетації. Залежно від попередника та забезпеченості ґрунту поживними речовинами під сорго вносять повне мінеральне добриво N40-60P40-60K40-60.

У зоні достатнього зволоження на забур'янених полях ефективний напівпаровий обробіток ґрунту. Після ранніх попередників (зернових, зернобобових) ґрунт слідом за збиранням дискують на глибину 6-8 см. Вносять мінеральні та органічні добрива і проводять оранку на глибину 27-30 см. Через два-три тижні проводять поверхневий обробіток для знищення сходів бур'янів за допомогою культиватора, дискової борони, важких борін чи інших знарядь. Обробітки повторюють в міру появи другої, третьої хвиль сходів бур'янів. Після пізніх попередників (буряк, багаторічні трави, кукурудза) важливо задискувати поля важкими боронами БДТ-7,0 для доброго подрібнення рослинних решток. Потім вносять добрива і орють ярусними плугами ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40 на глибину 27-30 см.

Спосіб сівби – вузькорядний спосіб з міжряддям 7,5 см та звичайним рядковим способом – 15 см. Норма висіву 3-4 млн./га. Глибина загортання насіння – 3-6 см, на легких ґрунтах – 6-7 см. Сіють сівалками СЗ-3,6; ССТ-12А.

Одразу ж після сівби поле коткують з одночасним боронуванням легкими боронами. Якщо утворилася ґрунтова кірка на посівах, її знищують ротаційними мотиками або боронуванням легкими боронами впоперек рядків. Після сходове боронування гречки проводять у фазі утворення першого справжнього листка.

Сорго на зерно збирають прямим комбайнуванням у період повної стиглості.