Культура Сориз (особливості вирощування та зберігання)

Сориз Рис.1
Призначення культури: 
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 
система удобрень: 

Для соризу, як і для інших соргових культур, характерний повільний ріст у період від сходів до формування п’ятого листка. У зв’язку з цим на особливо забур’янених полях виникає потреба в застосуванні гербіцидів. Контроль розвитку бур’янів хімічним способом доцільно проводити у фазі розвитку соризу 4–5 листків (проти видів Echinochloa — Цитадель 25 OD, м. д. [д. р. пеноксулам, 25 г/л] — 1,0 л/га; проти дводольних — Пік 75 WG, в. г. [просульфурон, 750 г/кг] — 0,02 кг/га). Застосування суміші цих гербіцидів забезпечує досить надійний захист посівів соризу від комплексу бур’янів рисових агроекосистем на економічно обгрунтованому рівні. Але ці гербіциди досить поширені в системі захисту рису. Тому, щоб уникнути резистентності бур’янів до них, у посівах соризу рекомендують періодично застосовувати інші види препаратів. Якщо сівбу проводили насінням, обробленим антидотом (Концеп ІІІ), то до висіву вносять грунтові гербіциди (Дуал Голд 960 EC, к.  с. — 1,6–2,0 л/га проти однорічних дводольних або дещо ширшого спектра дії — Примекстра Голд 500 SL, к. с. — 3,5 л/га, Примекстра TZ Голд 500 SL, к. с. — 4,5 л/га), останні два можна вносити і через два-три тижні після сівби культури за появи сходів бур’янів, фаза розвитку яких не перевищує двох листків, але при цьому норму витрати препаратів скорочують до 2,5–3,5 л/га. Якщо грунтові гербіциди застосовують до висівання, їх треба загорнути в грунт на глибину до 5 см. За правильного обробітку грунту й дотримання правил внесення препаратів грунтові гербіциди забезпечують досить добру ефективність протягом довгого (до восьми тижнів) періоду.
Епіфітотійного розвитку жодної із хвороб соризу за роки досліджень не спостерігали. Найпоширеніший шкідник — звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum), яка особливої шкоди завдає молодим рослинам. Із хімічних засобів захисту від цього шкідника застосовують інсектициди, зареєстровані на посівах сорго: Енжіо 247 Sc, к. с. — 0,18 л/га або Карате Зеон 050 Cs, мк. с. — 0,20 л/га. Порівняно з іншими сорговими культурами, сориз найстійкіший до ураження попелицями. За даними багаторічних спостережень, у посівах культури в рисовій сівозміні застосовують одну хімічну обробку — у фазі розвитку рослин три-п’ять листків. В окремі роки спостерігають пошкодження посівів соризу кліщами. Найефективнішим захистом від них є застосування інсектоакарицидів, які містять діючу речовину диметоат, 400 г/л (Бі-58 Новий, к. е. — 1,0 л/га; Данадим Стабільний, к. е. — 1,0 л/га тощо).

Суттєвої шкоди посівам соризу завдають птахи під час дозрівання зерна, особливо на ранньостиглих сортах. Щоб попередити це негативне явище, посіви культури краще розміщувати далі від населених пунктів і лісосмугових насаджень.

Обробіток ґрунту: 

У типовій рисовій сівозміні сориз висівають безпосередньо після рису. Після збирання попередника грунт переорюють на глибину 20–22 см (за глибшої оранки на поверхню грунту виносяться оглеєні та засолені шари, що в подальшому негативно впливає на отримання сходів культури). Мінеральні добрива нормою N80Р40 кг/га за д. р. переважно вносять восени, під основний обробіток грунту, допустиме також їхнє внесення навесні, під глибоку культивацію. Азотні добрива вносять у вигляді карбаміду або сульфату амонію; застосовувати нітратні форми азоту недопустимо. Слід зазначити, що винесення поживних елементів із урожаєм зерна і соломи перевищує рекомендовану норму добрив, але сориз має добре розвинену кореневу систему завглибшки 2–2,5 м, яка здатна засвоювати поживні елементи із глибоких шарів грунту, куди вони частково потрапляють у процесі вирощування рису. До речі, слід врахувати, що під останній загальна норма застосовуваних мінеральних добрив становить 200–240 кг/га за д. р., а протягом вегетаційного періоду грунт перебуває у стані промивного поливного режиму.
Навесні проводять вирівнювання поверхні грунту важкими боронами впоперек оранки. У разі сильного відростання бур’янів вдаються до додаткової культивації

Сівба: 

Оптимальним способом сівби є широкорядний із міжряддям 30 см і гектарною нормою висіву 250–300 тис. схожих зерен; при цьому в зрошуваних умовах формується досить щільний агрофітоценоз соризу із високою конкурентоспроможністю щодо більшості видів бур’янів у рисових агроекосистемах. Оптимальна глибина загортання насіння в грунт — 5–6 см.
Строки сівби визначають за сталим переходом середньодобових температур повітря через 10…12°С і прогріванням шару грунту на глибині розміщення насіння до цих позначок. Але на цей самий час припадає посівна кампанія рису, тому з організаційних міркувань кращим строком сівби соризу в рисовій сівозміні є ІІ–ІІІ пентади травня; температурний режим у цей період дає змогу максимально застосувати агротехнічні методи боротьби зі сходами бур’янів і швидко сформувати сходи культури. Здебільшого перед сівбою соризу в ці строки для гарантованого отримання сходів і забезпечення посівів продуктивною вологою на початкових етапах вегетації слід провести вологозарядкове поливання методом короткочасного затоплення чеків водою. Мірою підсихання поверхні грунту проводять мілку передпосівну культивацію і сівбу соризу зерновими сівалками (висівні апарати перекривають на ширину міжрядь) із подальшим закотковуванням поверхні грунту ребристими котками. Під час вегетації, в особливо посушливі роки, застосовують одноразове поливання короткочасним затопленням у період викидання волоті — цвітіння соризу (в цей час негативної дії шару води на ріст і розвиток рослин не відмічали). Але в переважній більшості років застосування вегетаційних поливів недоцільне, оскільки за 50%-го насичення сівозміни культурою затоплюваного рису відмічається підняття рівня грунтових вод до позначок 1,5–2,5 м. Глибока і розгалужена коренева система соризу здатна активно засвоювати цю вологу для потреб життєдіяльності рослин.

Збирання: 

Фізіологічна зрілість зерна соризу настає на початку вересня. Але через високу ремонтантність і достатню забезпеченість вологою рослини продовжують свою вегетацію, що створює певні труднощі під час збирання врожаю. За таких умов, якщо погода дає змогу, збирання врожаю краще проводити роздільним способом: посіви скошують у валки, які підбирають комбайнами після підсихання листостеблової маси та зниження вологості зерна до 14–15%. Зерно, зібране у такий спосіб, має кращі технологічні характеристики. Збирання врожаю прямим комбайнуванням краще проводити після застосування десикації посівів.

Технологія зберігання врожаю: 

Зерно после обмолота необходимо немедленно очистить от влажных остатков метелок, стеблей, сорняков. Очищают зерно сориза на сепараторах для первичной очистки, например, ОВС-25. Сушат зерно на току, за неделю влажность сориза снижается до 16-17%. После первичной обработки на токах зерно сориза необходимо отправить на досушивание на тепловых сушилках до влажности 14% и на дополнительную очистку. Зерно сориза хорошо сохраняется при соблюдении стандартных условий хранения продовольственного зерна. Кроме того, что сориз зарекомендовал себя отличной крупяной культурой, выход спирта из него больший, чем у пшеницы. Поэтому нет проблем с его реализацией. Спиртзаводы закупают сориз в неограниченном количестве.

Сориз - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Рослина: Сориз
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Продуктив. Урож. Стійк. осипання Стійк. полягання Стійк. посухи Стійк. хвороб
Ізумруд З, ВППС, П: 378378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук 2003 x ср С
Атлант З, ВППС, ВП: 378378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук 2010 x ср С
Геліос З: 1591
ВППС, ВП: 3781591 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення
378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук
2016 С
Дарунок З, ВППС, П: 378378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук 2003 x ср С
Дружний З, ВППС, ВП, П: 378378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук 2005 x рс С
Кварц З, ВППС, ВП, П: 378378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук 2008 x рс С 40-41,5 ц/га середня висока висока висока
Коричневе 11 З, П: 361361 - Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет" 2003 x, x ср С
Крос З, ВППС, ВП: 15911591 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення 2013 x ср С
Крупинка 10 З, П: 361361 - Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет" 2003 x ср С до 37,7ц/га
Наш З, ВППС, ВП: 361361 - Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет" 2009 x сс С 30-38 ц/га висока висока середня середня
Одеський 302 З, ВППС, П: 378378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук 1999 x ср С
Октан З: 1591
ВППС, ВП: 3781591 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення
378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук
2016 С
Прогрес F1 З, П: 361361 - Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет" 2002 x ср С до 44,2ц/га
Салют З, ВППС, ВП, П: 378378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук 2008 x рс С до 43,5 не відомо висока висока висока середня
Самаран 6 З, П: 311
ВППС, ВП: 1854311 - Інститут зернового господарства Української академії аграрних наук
1854 - Державна установа Інститут сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України
2006 x рс С 35-48ц/га
Титан З, ВППС, ВП: 378378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук 2008 x рс С до 39,1 ц/га середня висока середня висока
Тразерко З: 311
ВППС, ВП: 1854311 - Інститут зернового господарства Української академії аграрних наук
1854 - Державна установа Інститут сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України
2009 x сс С до 49,3 ц/га висока
Факел З, ВППС: 378378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук 2012
Фонтан З, ВППС: 15911591 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення 2014 x ср С