Культура соя (особливості вирощування та зберігання)

соя
соя
соя
соя
соя
соя
соя
соя
соя
соя
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 

Соя належить до роду, який, за даними F.J.Herman (1962), поділяється на три підроди (submenus) Leptocyamus, Glycine і Soja. За свідченням П.М.Жуковського, рід Glycine об'єднує 10 видів. В СНД ростуть лише два види: соя культурна - Glycine hispida Maxim, Moench. (синоніми: Soja hispida, Moench.; Soja japonica Savi. та ін.), яка є важливою сільськогосподарською культурою, та уссурійська дикоросла соя - G. ussuriansis Regel and et. Maak., що росте на берегах річок і озер, а також на сопках Далекого Сходу.

Соя культурна, або щетиниста (2n-38, 40), - однорічна трав'яниста рослина, зовні подібна до квасолі.

Попередники: 

Соя, як і всі зернобобові, є ціною культурою в сівозміні. Вона само сумісна, проте монокультура виключається. Повертати сою на попереднє місце рекомендується не раніше, ніж через два роки. В якості попередника для сої придатні зернові, кукурудза, цукрові буряки, картопля, багаторічні злакові трави. Непридатними попередниками є інші зернобобові культури і багаторічні бобові трави (господарі тих самих збудників кореневих гнилей ) і культури - господарі збудників склеротінії, такі як соняшник або хрестоцвіті культури. Частка культур сприйнятливих до склеротініозу (соя, соняшник, ріпак) в сівозміні не повинна перевищувати 33%. Важливо. Щоб попередники лишили чисті від збудників поля. В районах з достатнім волого забезпеченням в 7-10- пільних польових сівозмінах під сою займають одне поле. Соя – цінний попередник для інших культур. Проте пізнє збирання культури не в усіх регіонах дозволяє вирощувати після неї озимі культури.

система удобрень: 

Соя нерівномірно споживає елементи живлення впродовж вегетації. Соя виносить (усереднені дані) з урожаєм 5,00-7,30 кг N/ц, 1,40-1,90 Р 2 О 5 , 2,86-2,90 К 2 О, 0,86-1,00 MgO, 2,10 СаО, 0,4 S кг/ц. Від сходів до цвітіння соя засвоює 5,9-6,8% азоту, 4,6-4,7% фосфору і 7.6-9,4 калію від загального споживання за вегетацію. Найбільше споживання елементів живлення відбувається під час цвітіння, формування бобів, початку наливу насіння. В цей період вона споживає відповідно 57,9-59,7%, 59,4-64,7% і 66,0-70,0%; від початку наливу зерна до кінця дозрівання – 33,7-36,3%, 30,6-36,0% і 18,9-26,4% відповідно. В азотному живлені критичний період для сої – 2-3тижні після цвітіння; в фосфорному – перший місяць її життя.

При недостатній кількості в ґрунті легко рухомих форм мінеральних речовин соя особливо добре реагує на диференційоване дрібне внесення добрив під основний обробіток, при сівбі і в підживлення. До 70% загального споживання азоту соя забезпечує себе біологічною фіксацією його з повітря шляхом симбіотичної діяльності з бульбочковими бактеріями. При нормальних умовах для діяльності бульбочкових бактерій не потрібні азотні добрива. На бідних гумусом ґрунтах і недостатньому рості рослин можна після ґрунтової діагностики внести 30-40 кг N / га. Визначати потребу азотного підживлення можна по розвитку бульбочок на кореневій системі.: якщо їх мало (менше 5 на одну рослину) і вони сірі всередині – є потреба в підживлення, якщо бульбочок багато, вони крупні з рожевою м'якоттю –азотфіксація йде активно і підживлення не потрібне. У сої більша потреба в кальції ніж у зернових культур. Оптимальний рівень показника рН 6,2-7,2 зберігається внесенням вапна в рамках сівозміни за даними ґрунтової діагностики. Для досягнення оптимального рівня кислотності для сої вапно вносять вже під попередник.

Соя, залежно від ґрунтових умов, відчуває потребу в певних мікроелементах. Часто бор і марганець при вапнуванні стають важкодоступними для рослин сої. В таких випадках вносять рідкі добрива позакореневим способом. На кислих підзолистих і опідзолених ґрунтах рекомендується внесення молібдену. Для цього насіння рекомендується обробити молібдатом амонію з розрахунку 40-50 г молібдену на 1 л робочого розчину.

В той час, як в країнах західної, південної і центральної Європи не вносять органічні добрива через неможливість регулювання їх мінералізації і небезпеки затримки дозрівання і вилягання посівів сої, в країнах східної Європи рекомендується внесення органічних добрив в дозах 20-40 т/га на слабогумусних ґрунтах або висівати її по удобреному попереднику.

Обробіток ґрунту: 

Мета обробітку ґрунту під сою, а також вимоги до основного та передпосівного обробітку ґрунту такі ж як у інших зернобобових культур. Вибір конкретних заходів залежить від грунтово-кліматичних умов місця вирощування, а також від загального рівня культури землеробства, наприклад, ступеня забур'янення полів. Так у рамках основного обробітку ґрунту при засміченні полів однорічними бур'янами проводять покращену зяблеву оранку (два-три дискування і осіння оранка) або напівпаровий обробіток ґрунту ( літня оранка і одна-дві культивації для знищення сходів бур'янів). При наявності на полях коренепаросткових бур'янів застосовують пошаровий обробіток ґрунту, який включає лущення дисковими та лемішними знаряддями і наступну глибоку оранку на 30-32 см при появі масових сходів бур'янів.

При короткому післязбиральному періоді, проводять лущення стерні і наступну оранку з вирівнюванням поверхні поля. Соя порівняно з ранніми ярими культурами більш вимоглива до передпосівного обробітку ґрунту. Ранній весняний обробіток ґрунту під сою починається з боронування важкими, середніми або легкими боронами, а також шлейфами, рай боронами, шлейф-боронами при настанні фізичної стиглості ґрунту. Боронують упоперек або під кутом до направлення оранки в 1-2 сліди.

На чистих, вирівняних з осені полях після ранньовесняного боронування до сівби ґрунт не обробляють. На не вирівняних з осені, засмічених зимуючими бур'янами або падалицею полях і при тривалій холодній весні необхідно проводити культивацію на глибину 6-8 см з наступним прикочуванням. Прикочування підвищує температуру посівного шару на 1,5-3,0 0 С і стимулює проростання бур'янів, які будуть знищені наступною передпосівною культивацією.

Передпосівну культивацію проводять паровими або буряковими культиваторами з плоскоріжучими лапами на глибину 4-5 см в агрегаті з боронами або шлейфборонами або комбінованими агрегатами типу „компактора”. Культивацію проводять упоперек або під кутом до напрямку попередніх обробітків. Оптимальна структура ґрунту для доброї аерації і нормального розвитку кореневої системи сої створюється при об'ємній масі 1,10-1,25 г/см 3 . Потрібно, щоб поверхня поля була вирівняна і без каміння, так як низьке розміщення бобів вимагає при збирання низького зрізу. Висота гребенів і глибина борід не повинна перевищувати 4 см.

Сівба: 

Насіння висівають протруєне і, при необхідності, інокульоване бульбочковими бактеріями (ризоторфіном). Як правило, протруєння проводять в таких випадках до сівби, а інокуляцію – при сівбі. Лише протруєння фундазолом можна суміщати з інокуляцією в день сівби. Соя – культура пізніх строків сівби . Головний критерій настання оптимальних строків сівби сої – стійке прогрівання верхнього шару ґрунту до 12-14 0 С. Оптимальні календарні строки сівби припадають на період другої половини квітня до половини травня. При більш ранніх строках сівби подовжується період проростання, насіння і проростки більш тривалий період піддаються інфекційному тиску збудників кореневих хвороб (Rhizoctonia? Diaporthe spp. та ін.) і зростає ймовірність засмічення. При більш пізніх строках сівби знижується врожайність.

Глибина сівби через епікотильний спосіб проростання не повинна бути більше 2-4 см. Соя – світлолюбна рослина, погано переносить затінення. У затінених рослин зменшується вміст азоту, збільшується кількість абортивних плодів, знижується висота прикріплення бобів на стеблі, що веде до збільшення втрат при механізованому збиранні. Це слід враховувати при визначені площі живлення і густоти стояння рослин.

Норма висіву насіння залежить від сортотипу і способів боротьби з бур'янами. Ультраскоростиглі і дуже скоростиглі сорти з детермінантним типом росту дають найбільшу врожайність при густоті стеблостою перед збиранням 35-46 рослин/м 2. Середньостиглі і середньопізні сорти індетермінантного типу росту, які сильно гілкуються, повинні мати перед збиранням 18-22 рослини /м 2 . Більш загущені посіви вилягають, що викликає зниження урожайності. Тому сорти першої групи слід висівати з нормою 45-55 схожих насінин/м 2 , а другої 30-35 насінин/м 2 . На кращих ґрунтах вибирають більш низьку, на легких ґрунтах більш високу норму. Якщо боротьба з бур'янами проводиться механізованим способом (післясходове боронування, міжрядні обробки), то норму сівби збільшують на 10-15%. Сіють сою, як правило широкорядним способом з міжряддями 45-70 см, або стрічковим способом за схемою 50?15 або 60 ?15, або звичайним рядковим способом.

Догляд за посівами (культурою): 

Соя на початку вегетації росте відносно повільно і бур'яни конкурують с нею за споживання вологи, поживних речовин, використання світла. Втрати врожаю від бур'янів можуть складати 30-50%. Тому інтегрована боротьба з бур'янами має першочергове значення для успішного вирощування сої. Використовують в боротьбі з бур'янами і всі можливі механічні способи боротьби. Боронувати посіви можна вже через 3-4 дні після сівби, коли насіння сої лише наклюнулося, а бур'яни знаходяться у фазі білої ниточки. Соя переносить боронування легко. Лише фаза вигнутого коліна, яка настає за 2-3дні до появи сходів є критичною для боронування.

На посівах сої, залежно від забур'яненості, проводять 1-2 післясходові боронування, при цьому перше після сходове боронування проводиться торді, коли рослини вже добре укоренилися і мають висоту 10-12 см. Досходове боронування знижує забур'яненість сої на 40-50%, після сходове – на 50-60% а досходове + після сходове – на 65-75%. При боронуванні до сходів швидкість руху агрегату не повинна перевищувати 5-6 км/год., по сходах – 4-5км/год.Строки проведення міжрядних обробок і їх кількість залежать від появи бур'янів. За вегетація проводять як правило 2-4 міжрядних обробітки. Останній обробіток проводять не пізніше фази бутонізації. Для ефективної боротьби з бур'янами вносять гербіциди до сівби, досходовим та післясходовим способом, які дозволені для використання на посівах сої.

Збирання: 

Сою збирають прямим комбайнуванням при повній стиглості: листя вже опало і боби сухі, насіння тверде. Оптимальна вологість насіння складає 12-14 %. При запізненні з збиранням боби розтріскуються, а вологість насіння знову зростає. Як правило посіви сої дозрівають без використання десикантів. При потребі, наприклад для підсушування рослин і прискорення строків початку збирання сої пізньостиглих сортів або при пізньому забур'янені, проводять десикацію. Для низьких втрат важливо, щоб висота зрізу не перевищувала 7-8 см. При більш високому зрізі не збираються боби, які розміщені знизу і які як правило є найбільш врожайними. Тривале зберігання зерна сої можливе при вологості нижче 11%.

соя - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Продуктив. Урож. Якість Стійк. осипання Стійк. полягання Стійк. посухи Стійк. хвороб
Єлена З, П: 345
ВППС, ВП: 1626345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук"
1626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України"
2004 зерн скс Л, П, С сл
Іванка З, ВППС: 345, 432345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук"
432 - Буковинський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
1996 зерн ср Л сл
Ізумрудна З: 356
ВППС: 1987356 - Кіровоградський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
1987 - Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України
1995 зерн ср С 20-32ц/га сл
Іна З, ВППС, ВП, П: 663, 879, 1210663 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут сої"
879 - Інститут польовництва та овочівництва, м. Нові Сад
1210 - ІП "НС СЕМЕ-УКРАЇНА"
2008 зерн сс С сл висока висока середня висока
Ірина З, ВППС, ВП, П: 663, 879, 1210663 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут сої"
879 - Інститут польовництва та овочівництва, м. Нові Сад
1210 - ІП "НС СЕМЕ-УКРАЇНА"
2009 зерн сс С сл висока висока висока висока
Абеліна З, ВППС, ВП: 20112011 - ЗААТБАУ ЛІНЦ еГен 2016 зерн ср П сл
Авантюрин З, ВППС, ВП: 462462 - Білявська Людмила Григорівна 2015 зерн скс Л С: 16,7 ц/га
Л: 22,6 ц/га
П: 19,8 ц/га
сл 8,6-9 9 8-9 9
Агат З: 305, 399305 - Інститут кормів Української академії аграрних наук
399 - Красноградська дослідна станція Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук
2000 зерн сс Л, С висока сл висока висока
Адамос З, ВППС, ВП: 462, 1426462 - Білявська Людмила Григорівна
1426 - Фермерське господарство "Грига"
2013 зерн скс П, С 32 ц/га-35 ц/га (висока) сл висока висока середня висока
Аквамарин З, ВППС, ВП: 462462 - Білявська Людмила Григорівна 2015 зерн скс Л, П С: 16,4 ц/га
Л: 23 ц/га
П: 20,5 ц/га
сл 8,9-9 7,8-9 8,3-8,9 9
Алігатор З, ВППС, ВП: 806806 - Євраліс Семанс 2014 зерн скс П висока П: 21,8 ц/га
Л: 23,5 ц/га
С: 17,1 ц/га
сл 8,3-8,8 (висока) 8,8-9 (висока) 7,7-8,9 (середня) 8,6-9 (висока)
Алінда З, ВППС, ВП: 16921692 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Баришівські Аграрні Технології" 2016 зерн скс Л, П 14,7-20,4 ц/га (нижче середньої) П, Л: 20,4 ц/га сл 8,6-9,0 (висока) 9,0-9,0 (висока) 8,1-9,0 (висока) 8,5-9,0 (висока)
Александрит З, ВППС, ВП: 462, 1426462 - Білявська Людмила Григорівна
1426 - Фермерське господарство "Грига"
2013 зерн скс Л, П, С сл
Алмаз З, ВППС, ВП, П: 386, 462386 - Полтавська державна аграрна академія
462 - Білявська Людмила Григорівна
2007 зерн рс Л сл
Альянс З, ВППС, ВП: 416416 - Приватне підприємство "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік" 2014 зерн скс Л середня П: 17 ц/га
Л: 24,3 ц/га
С: 19,9 ц/га
сл 8,3-9 (висока) 7,9-8,5 (середня) 7,9-8,6 (середня) 8,3-9 (висока)
Аляска З, ВППС, ВП: 142142 - Семенсес Прогрейн ІНК. 2016 зерн скс П вбіл
Амадеа З, ВППС, ВП: 15641564 - Заатцухт Донау Гес.м.б.Х. & КоКГ 2018 зерн скс Л 10-27.7 ц/га сл 8 8-9 7-8
Амадеус З, ВППС, ВП: 142142 - Семенсес Прогрейн ІНК. 2016 зерн рс Л вбіл
Амарок З, ВППС: 807807 - Дойче Заатфеределунг АГ 2018 зерн рс Л сл
Аметист З, ВППС: 399
П: 462399 - Красноградська дослідна станція Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук
462 - Білявська Людмила Григорівна
1998 зерн рс Л, С сл висока середня
Пропозиції
Оф. виробник/заявник
Фотографія відсутня
Ціна не вказана
м.Київ
  • Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
  • Тип продукції: Не вказано