Культура соя (особливості вирощування та зберігання)

соя
соя
соя
соя
соя
соя
соя
соя
соя
соя
Детальніше про саму рослину (рослини): 

Соя належить до роду, який, за даними F.J.Herman (1962), поділяється на три підроди (submenus) Leptocyamus, Glycine і Soja. За свідченням П.М.Жуковського, рід Glycine об'єднує 10 видів. В СНД ростуть лише два види: соя культурна - Glycine hispida Maxim, Moench. (синоніми: Soja hispida, Moench.; Soja japonica Savi. та ін.), яка є важливою сільськогосподарською культурою, та уссурійська дикоросла соя - G. ussuriansis Regel and et. Maak., що росте на берегах річок і озер, а також на сопках Далекого Сходу.

Соя культурна, або щетиниста (2n-38, 40), - однорічна трав'яниста рослина, зовні подібна до квасолі.

Попередники: 

Соя, як і всі зернобобові, є ціною культурою в сівозміні. Вона само сумісна, проте монокультура виключається. Повертати сою на попереднє місце рекомендується не раніше, ніж через два роки. В якості попередника для сої придатні зернові, кукурудза, цукрові буряки, картопля, багаторічні злакові трави. Непридатними попередниками є інші зернобобові культури і багаторічні бобові трави (господарі тих самих збудників кореневих гнилей ) і культури - господарі збудників склеротінії, такі як соняшник або хрестоцвіті культури. Частка культур сприйнятливих до склеротініозу (соя, соняшник, ріпак) в сівозміні не повинна перевищувати 33%. Важливо. Щоб попередники лишили чисті від збудників поля. В районах з достатнім волого забезпеченням в 7-10- пільних польових сівозмінах під сою займають одне поле. Соя – цінний попередник для інших культур. Проте пізнє збирання культури не в усіх регіонах дозволяє вирощувати після неї озимі культури.

система удобрень: 

Соя нерівномірно споживає елементи живлення впродовж вегетації. Соя виносить (усереднені дані) з урожаєм 5,00-7,30 кг N/ц, 1,40-1,90 Р 2 О 5 , 2,86-2,90 К 2 О, 0,86-1,00 MgO, 2,10 СаО, 0,4 S кг/ц. Від сходів до цвітіння соя засвоює 5,9-6,8% азоту, 4,6-4,7% фосфору і 7.6-9,4 калію від загального споживання за вегетацію. Найбільше споживання елементів живлення відбувається під час цвітіння, формування бобів, початку наливу насіння. В цей період вона споживає відповідно 57,9-59,7%, 59,4-64,7% і 66,0-70,0%; від початку наливу зерна до кінця дозрівання – 33,7-36,3%, 30,6-36,0% і 18,9-26,4% відповідно. В азотному живлені критичний період для сої – 2-3тижні після цвітіння; в фосфорному – перший місяць її життя.

При недостатній кількості в ґрунті легко рухомих форм мінеральних речовин соя особливо добре реагує на диференційоване дрібне внесення добрив під основний обробіток, при сівбі і в підживлення. До 70% загального споживання азоту соя забезпечує себе біологічною фіксацією його з повітря шляхом симбіотичної діяльності з бульбочковими бактеріями. При нормальних умовах для діяльності бульбочкових бактерій не потрібні азотні добрива. На бідних гумусом ґрунтах і недостатньому рості рослин можна після ґрунтової діагностики внести 30-40 кг N / га. Визначати потребу азотного підживлення можна по розвитку бульбочок на кореневій системі.: якщо їх мало (менше 5 на одну рослину) і вони сірі всередині – є потреба в підживлення, якщо бульбочок багато, вони крупні з рожевою м'якоттю –азотфіксація йде активно і підживлення не потрібне. У сої більша потреба в кальції ніж у зернових культур. Оптимальний рівень показника рН 6,2-7,2 зберігається внесенням вапна в рамках сівозміни за даними ґрунтової діагностики. Для досягнення оптимального рівня кислотності для сої вапно вносять вже під попередник.

Соя, залежно від ґрунтових умов, відчуває потребу в певних мікроелементах. Часто бор і марганець при вапнуванні стають важкодоступними для рослин сої. В таких випадках вносять рідкі добрива позакореневим способом. На кислих підзолистих і опідзолених ґрунтах рекомендується внесення молібдену. Для цього насіння рекомендується обробити молібдатом амонію з розрахунку 40-50 г молібдену на 1 л робочого розчину.

В той час, як в країнах західної, південної і центральної Європи не вносять органічні добрива через неможливість регулювання їх мінералізації і небезпеки затримки дозрівання і вилягання посівів сої, в країнах східної Європи рекомендується внесення органічних добрив в дозах 20-40 т/га на слабогумусних ґрунтах або висівати її по удобреному попереднику.

Обробіток ґрунту: 

Мета обробітку ґрунту під сою, а також вимоги до основного та передпосівного обробітку ґрунту такі ж як у інших зернобобових культур. Вибір конкретних заходів залежить від грунтово-кліматичних умов місця вирощування, а також від загального рівня культури землеробства, наприклад, ступеня забур'янення полів. Так у рамках основного обробітку ґрунту при засміченні полів однорічними бур'янами проводять покращену зяблеву оранку (два-три дискування і осіння оранка) або напівпаровий обробіток ґрунту ( літня оранка і одна-дві культивації для знищення сходів бур'янів). При наявності на полях коренепаросткових бур'янів застосовують пошаровий обробіток ґрунту, який включає лущення дисковими та лемішними знаряддями і наступну глибоку оранку на 30-32 см при появі масових сходів бур'янів.

При короткому післязбиральному періоді, проводять лущення стерні і наступну оранку з вирівнюванням поверхні поля. Соя порівняно з ранніми ярими культурами більш вимоглива до передпосівного обробітку ґрунту. Ранній весняний обробіток ґрунту під сою починається з боронування важкими, середніми або легкими боронами, а також шлейфами, рай боронами, шлейф-боронами при настанні фізичної стиглості ґрунту. Боронують упоперек або під кутом до направлення оранки в 1-2 сліди.

На чистих, вирівняних з осені полях після ранньовесняного боронування до сівби ґрунт не обробляють. На не вирівняних з осені, засмічених зимуючими бур'янами або падалицею полях і при тривалій холодній весні необхідно проводити культивацію на глибину 6-8 см з наступним прикочуванням. Прикочування підвищує температуру посівного шару на 1,5-3,0 0 С і стимулює проростання бур'янів, які будуть знищені наступною передпосівною культивацією.

Передпосівну культивацію проводять паровими або буряковими культиваторами з плоскоріжучими лапами на глибину 4-5 см в агрегаті з боронами або шлейфборонами або комбінованими агрегатами типу „компактора”. Культивацію проводять упоперек або під кутом до напрямку попередніх обробітків. Оптимальна структура ґрунту для доброї аерації і нормального розвитку кореневої системи сої створюється при об'ємній масі 1,10-1,25 г/см 3 . Потрібно, щоб поверхня поля була вирівняна і без каміння, так як низьке розміщення бобів вимагає при збирання низького зрізу. Висота гребенів і глибина борід не повинна перевищувати 4 см.

Сівба: 

Насіння висівають протруєне і, при необхідності, інокульоване бульбочковими бактеріями (ризоторфіном). Як правило, протруєння проводять в таких випадках до сівби, а інокуляцію – при сівбі. Лише протруєння фундазолом можна суміщати з інокуляцією в день сівби. Соя – культура пізніх строків сівби . Головний критерій настання оптимальних строків сівби сої – стійке прогрівання верхнього шару ґрунту до 12-14 0 С. Оптимальні календарні строки сівби припадають на період другої половини квітня до половини травня. При більш ранніх строках сівби подовжується період проростання, насіння і проростки більш тривалий період піддаються інфекційному тиску збудників кореневих хвороб (Rhizoctonia? Diaporthe spp. та ін.) і зростає ймовірність засмічення. При більш пізніх строках сівби знижується врожайність.

Глибина сівби через епікотильний спосіб проростання не повинна бути більше 2-4 см. Соя – світлолюбна рослина, погано переносить затінення. У затінених рослин зменшується вміст азоту, збільшується кількість абортивних плодів, знижується висота прикріплення бобів на стеблі, що веде до збільшення втрат при механізованому збиранні. Це слід враховувати при визначені площі живлення і густоти стояння рослин.

Норма висіву насіння залежить від сортотипу і способів боротьби з бур'янами. Ультраскоростиглі і дуже скоростиглі сорти з детермінантним типом росту дають найбільшу врожайність при густоті стеблостою перед збиранням 35-46 рослин/м 2. Середньостиглі і середньопізні сорти індетермінантного типу росту, які сильно гілкуються, повинні мати перед збиранням 18-22 рослини /м 2 . Більш загущені посіви вилягають, що викликає зниження урожайності. Тому сорти першої групи слід висівати з нормою 45-55 схожих насінин/м 2 , а другої 30-35 насінин/м 2 . На кращих ґрунтах вибирають більш низьку, на легких ґрунтах більш високу норму. Якщо боротьба з бур'янами проводиться механізованим способом (післясходове боронування, міжрядні обробки), то норму сівби збільшують на 10-15%. Сіють сою, як правило широкорядним способом з міжряддями 45-70 см, або стрічковим способом за схемою 50?15 або 60 ?15, або звичайним рядковим способом.

Догляд за посівами: 

Соя на початку вегетації росте відносно повільно і бур'яни конкурують с нею за споживання вологи, поживних речовин, використання світла. Втрати врожаю від бур'янів можуть складати 30-50%. Тому інтегрована боротьба з бур'янами має першочергове значення для успішного вирощування сої. Використовують в боротьбі з бур'янами і всі можливі механічні способи боротьби. Боронувати посіви можна вже через 3-4 дні після сівби, коли насіння сої лише наклюнулося, а бур'яни знаходяться у фазі білої ниточки. Соя переносить боронування легко. Лише фаза вигнутого коліна, яка настає за 2-3дні до появи сходів є критичною для боронування.

На посівах сої, залежно від забур'яненості, проводять 1-2 післясходові боронування, при цьому перше після сходове боронування проводиться торді, коли рослини вже добре укоренилися і мають висоту 10-12 см. Досходове боронування знижує забур'яненість сої на 40-50%, після сходове – на 50-60% а досходове + після сходове – на 65-75%. При боронуванні до сходів швидкість руху агрегату не повинна перевищувати 5-6 км/год., по сходах – 4-5км/год.Строки проведення міжрядних обробок і їх кількість залежать від появи бур'янів. За вегетація проводять як правило 2-4 міжрядних обробітки. Останній обробіток проводять не пізніше фази бутонізації. Для ефективної боротьби з бур'янами вносять гербіциди до сівби, досходовим та післясходовим способом, які дозволені для використання на посівах сої.

Збирання: 

Сою збирають прямим комбайнуванням при повній стиглості: листя вже опало і боби сухі, насіння тверде. Оптимальна вологість насіння складає 12-14 %. При запізненні з збиранням боби розтріскуються, а вологість насіння знову зростає. Як правило посіви сої дозрівають без використання десикантів. При потребі, наприклад для підсушування рослин і прискорення строків початку збирання сої пізньостиглих сортів або при пізньому забур'янені, проводять десикацію. Для низьких втрат важливо, щоб висота зрізу не перевищувала 7-8 см. При більш високому зрізі не збираються боби, які розміщені знизу і які як правило є найбільш врожайними. Тривале зберігання зерна сої можливе при вологості нижче 11%.

соя - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Продуктив. Урож. Якість Стійк. осипання Стійк. полягання Стійк. посухи Стійк. хвороб
ES TENOR З, ВППС: 806806 - Євраліс Семанс 2017 зерн ср Л сл
Єлена З, П: 345
ВППС, ВП: 1626345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук"
1626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України"
2004 зерн скс Л, П, С сл
Іванка З, ВППС: 345, 432345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук"
432 - Буковинський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
1996 зерн ср Л сл
Ізумрудна З: 356
ВППС: 1987356 - Кіровоградський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
1987 - Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України
1995 зерн ср С 20-32ц/га сл
Іна З, ВППС, ВП, П: 663, 879, 1210663 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут сої"
879 - Інститут польовництва та овочівництва, м. Нові Сад
1210 - ІП "НС СЕМЕ-УКРАЇНА"
2008 зерн сс С сл висока висока середня висока
Ірина З, ВППС, ВП, П: 663, 879, 1210663 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут сої"
879 - Інститут польовництва та овочівництва, м. Нові Сад
1210 - ІП "НС СЕМЕ-УКРАЇНА"
2009 зерн сс С сл висока висока висока висока
Абеліна З, ВППС, ВП: 20112011 - ЗААТБАУ ЛІНЦ еГен 2016 зерн ср П сл
Авантюрин З, ВППС, ВП: 462462 - Білявська Людмила Григорівна 2015 зерн скс Л С: 16,7 ц/га
Л: 22,6 ц/га
П: 19,8 ц/га
сл 8,6-9 9 8-9 9
Агат З: 305, 399305 - Інститут кормів Української академії аграрних наук
399 - Красноградська дослідна станція Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук
2000 зерн сс Л, С висока сл висока висока
Адамос З, ВППС, ВП: 462, 1426462 - Білявська Людмила Григорівна
1426 - Фермерське господарство "Грига"
2013 зерн скс П, С 32 ц/га-35 ц/га (висока) сл висока висока середня висока
Аквамарин З, ВППС, ВП: 462462 - Білявська Людмила Григорівна 2015 зерн скс Л, П С: 16,4 ц/га
Л: 23 ц/га
П: 20,5 ц/га
сл 8,9-9 7,8-9 8,3-8,9 9
Алігатор З, ВППС, ВП: 806806 - Євраліс Семанс 2014 зерн скс П висока П: 21,8 ц/га
Л: 23,5 ц/га
С: 17,1 ц/га
сл 8,3-8,8 (висока) 8,8-9 (висока) 7,7-8,9 (середня) 8,6-9 (висока)
Алінда З, ВППС, ВП: 16921692 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Баришівські Аграрні Технології" 2016 зерн скс Л, П 14,7-20,4 ц/га (нижче середньої) П, Л: 20,4 ц/га сл 8,6-9,0 (висока) 9,0-9,0 (висока) 8,1-9,0 (висока) 8,5-9,0 (висока)
Александрит З, ВППС, ВП: 462, 1426462 - Білявська Людмила Григорівна
1426 - Фермерське господарство "Грига"
2013 зерн скс Л, П, С сл
Алмаз З, ВППС, ВП, П: 386, 462386 - Полтавська державна аграрна академія
462 - Білявська Людмила Григорівна
2007 зерн рс Л сл
Альянс З, ВППС, ВП: 416416 - Приватне підприємство "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік" 2014 зерн скс Л середня П: 17 ц/га
Л: 24,3 ц/га
С: 19,9 ц/га
сл 8,3-9 (висока) 7,9-8,5 (середня) 7,9-8,6 (середня) 8,3-9 (висока)
Аляска З, ВППС, ВП: 142142 - Семенсес Прогрейн ІНК. 2016 зерн скс П вбіл
Амадеус З, ВППС, ВП: 142142 - Семенсес Прогрейн ІНК. 2016 зерн рс Л вбіл
Аметист З, ВППС: 399
П: 462399 - Красноградська дослідна станція Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук
462 - Білявська Людмила Григорівна
1998 зерн рс Л, С сл висока середня
АМФОР З, ВППС: 806806 - Євраліс Семанс 2014 зерн скс П сл
Пропозиції
Оф. виробник/заявник
Фотографія відсутня
Ціна не вказана
м.Київ
  • Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
  • Тип продукції: Не вказано