Культура суданська трава на зелений корм (особливості вирощування та зберігання)

Її вирощують на сіно, зелений корм і використовують як пасовищну культуру. Сіно й зелену масу добре спожи-вають тварини. За поживністю та врожайністю суданська трава посідає перше місце з-поміж однорічних злакових трав.

Високий урожай, добрі кормові якості, посухостійкість сприяли швидкому поширенню цієї культури як у нашій країні, так і за кордоном.

Суданська трава належить до роду сорго. Утворює 20-30 стебел у кущі. Стебла прямостоячі, з великою кількістю листя, можуть сягати 2,5-3,5 м заввишки. Листя гладке, довге, на одній рослині їх 7-8. Суцвіття -- розлога волоть, плід -- зернівка.

Коренева система складається з великої кількості довгих мочкуватих коренів, значна частина яких проникає завглибшки 2-2,5 м і більше, поширюючись горизонтально в усі сторони до 75 см. Маючи дуже розвинуту кореневу систему, суданська трава відрізняється великою посухостійкістю.
Для зростання і розвитку ця культура потребує багато тепла.

Насіння проростає при температурі грунту не нижчій ніж +8-10ºС. Культура добре переносить високі температури, проте чутлива до морозів, а при -3-4°С під час появи сходів може загинути.

На початку життя росте дуже повільно, особливо за нестачі тепла, почасти може пригнічуватися бур'янами, а через 25-30 днів після появи сходів швидко відростає (до 7-8 см на добу); дає добрі врожаї на всіх грунтах, за винятком заболо-чених і бідних піщаних.

Ліпші попередники для суданської трави -- зернові, зернобобові і пропашні культури. Добрі врожаї вона дає після озимих культур і однорічних сумішей. Суданська трава -- поганий попередник для інших культур. Вона виносить з грунту багато азоту й інших поживних речовин, тому як під неї, так і під подальші куль-тури слід вносити добрива.

У польовій сівозміні її поміщають перед паровим полем чи пропашними культурами, а в кормовому -- після ярової пшениці або силосних рослин.

Суданська трава добре реагує і на мінеральні добрива, особливо азотні та фосфорні, а на легких грунтах -- на сумісне внесення їх із калійним добривом.

Проте умови для обробітку ряду традиційних культур на тлі такої динаміки стали більш жорсткими. Адже однакова кількість опадів за весь теплий сезон (у червні-липні) істотно скоротилася при зростанні температур, що блокує вегетацію рослин у цей період.

У районах, забезпечених вологою, і на грунтах, чистих від бур'янів, суданську траву на зелений корм і насіння висівають рядовим способом, а в посушливих умовах і на засмічених грунтах -- широкорядним -- із шириною міжрядь 45-60 см.

Цю траву слід прибирати на сіно у фазі виходу в трубку, на початку викидання волоті. За більш пізнього скошування вкісна маса виходить грубою, і трава відростає гірше. Укісна стиглість наступає через 65-70 днів після посіву.