Культура тритiкале яре (особливості вирощування та зберігання)

Борошно із зерна тритікале. Живильна цінність борошна з тритикале виражається в змісті білків (14—15%) і клейковини (26—34%). Борошно тритікале перевершує по наявності білка борошно житнє, особливо по кількості амінокислот. Крохмаль тритікале має нижчу температуру клейстеризації в порівнянні з пшеничним борошном. Показники якості борошно тритікале аналогічні борошну житньому.Підвищений вміст білка збагаченого на незамінні амінокислоти, багатий вітамінний (групи: В, РР, Е) та провітамінний склад (каротиноїди) вигідно відрізняє тритикале від пшениці. Борошно ярих тритикале є цінною сировиною для використання у хлібопеченні, в тому числі, як поліпшуюча добавка до пшеничного борошна.
Зерно ярих тритикале має специфічні хлібопекарські властивості, які визначаються біохімічним складом борошна, фізичними та реологічними властивостями тіста. Це має враховуватись у технології виробництва хліба.

Ярі тритикале розміщуються після просапних культур: зернової та силосної кукурудзи, цукрових буряків, сої. Для одержання товарної продукції допускається посів ярих тритикале після озимої пшениці та соняшнику.

Не слід розміщувати після зернових, особливо пшениці та ячменю, багаторічних злакових трав, так як це призводить до значного зниження врожайності через ураження кореневими гнилями.

Склад та дози внесення мінеральних добрив під яре тритикале визначаються в залежності від забезпеченості грунту поживними елементами, що пов’язано з родючістю грунту, попередником та ін. Перед основним обробітком грунту вносять фосфорні та калійні добрива, в середньому по 50-60 кг Р2О5 та 30-40 кг К2О на 1 га. Азотні добрива, особливо аміачну селітру, доцільніше вносити локально під передпосівну культивацію в дозі 50-60 кг д.р. на 1 га. Внесення мінеральних добрив в дозі N50P50K50 після кукурудзи, зібраної на силос, підвищує на чорноземах урожайність ярого тритикале на 8-10 ц/га.

Оптимальним способом обробітку грунту під посів ярого тритикале на чорноземах східного Лісостепу та північного Степу є безполицеве розпушування на глибину 20-22 см із попереднім лущенням дисковими лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 на гдибину 6-8 см. Після відростання бур’янів і основного внесення фосфорних і калійних добрив, проводиться безполицевий обробіток. Краще всього – чизельними знаряддями. Безполицевий обробіток грунту чизелями ефективний на площах, що мало засмічені бур’янами. А після кукурудзи на зерно доцільно провести оранку на 25-27 см. Восени при достатній вологості грунту вирівнюють поля важкими боронами. Ця операція проводиться поперек оранки і дає змогу знищити однорічні та частково «вичесати» кореневища багаторічних бур’янів. Навесні, по мірі дозрівання грунту, проводиться боронування або шлейфування зябу. На вирівняних з осені полях, мало засмічених бур’янами, після названого обробітку, можна приступати до сівби. На решті полів рекомендується безпосередньо перед посівом провести культивацію на глибину заготання насіння (5-6 см).

Завдяки імунності цих сортів до твердої та летючої сажки, насіння не потрібно протруювати. Посів проводять в надранні строки. Глибина загортання насіння – 4-5 см; при інтенсивному висиханні грунту глибина посіву збільшується до 6-7 см. Одразу після посіву поле коткують кільчасто-шпоровими котками, якщо сівалка не забезпечувала незалежне прикочування кожного рядка. Оптимальна густота стеблостою рекомендованих сортів формується при нормі висіву 4,5 млн./га схожих зерен по кращих попередниках з внесенням достатньої кількості добрив та 5,0-5,5 млн./га – по гірших.

Основним у догляді за посівами ярого тритикале є боротьба з бур’янами, насамперед з коренепаростковими. При їх наявності застосовують гербіциди групи 2,4-Д (2,4-Д, 50% в.р. – 0,9-1,7 л/га; 2,4-Д, 68,5% в.р. – 0,7-1,2 л/га; діален супер, 46,4% в.р.к. – 0,7-0,8 л/га; естерон, 60,85% к.е. – 0,6-0,8 л/га; крос, 16,4% в.р. – 0,7-0,9 л/га; ковбой, 40% в.р.). Препарати гранстар, 75% с.т. – 15 г/га і гроділ ультра, 17,55 в.р. – 0,15-0,20 кг/га мають більш широкий період застосування – від 2-3 листків до появи прапорцевого листа. При поширенні шкідників вище порога шкодочинності застосовують інсектициди: проти смугастої хлібної блішки (6-8 екз/м2), стеблових хлібних блішок (3-4 екз/м2), гесенської і шведської мух (заселення 15-20% рослин) у фазі 2-3 листків посіви обробляють препаратами: аріво, 25% к.е. – 0,2 л/га; карате, 5% к.е. – 0,2 л/га; фастак, 10% к.е. – 0,1 л/га; децис, 2,5% к.е. – 0,25 л/га та ін. Завдяки високій стійкості та імунності до поширених листових хвороб на посівах ярого тритикале не застосовують фунгіциди. Винятком може бути лише єпіфітотія септоріозу листя для сорту Аіст харківський при запланованому врожаї понад 50 ц/га. Такі посіви обробляють препаратами: альто 400, 40% к.е. – 0,2 л/га; імпакт, 25% к.е. – 0,5 л/га та ін. При заселенні посівів личинками клопа-черепашки (2-4 екз/м2) і хлібних жуків (3-5 екз/м2) у фазі молочного і тістоподібного стану зерна посіви обробляють препаратами карате, 5% к.е. – 0,15 л/га; децис дублет, 2,5% к.е. – 1,2 л/га або волатоном, 50% к.е. – 1,6-2,0 л/га (проти хлібних жуків). Яре тритикале більш витривале до враження цими шкідниками, у порівнянні з іншими колосовими культурами.

Яре тритикале краще збирати в повній стиглості зерна прямим комбайнуванням ("Дон-1500”, "Джон Дір”, "Кейс”, "Обрій”, "Нива”. Нерівномірно достигаючі та забур’янені посіви збирають роздільно. Скошування у валки проводиться при восковій стиглості зерна жниварками ЖВН-6, ЖВР-10А, ЖВА-6 та ін.

Зібране зерно відразу підлягає первинній очистці та складуванню. Чисте зерно після комбайнування може одразу поступати на продаж.