Культура тритiкале яре на сiно (особливості вирощування та зберігання)

тритiкале
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
тритiкале озиме
Особливості вирощування
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 
Опис: 

Тритикале - новий ботанічний рід у родині тонконогових, створений селекціонерами схрещуванням пшениці й жита. Зерно крупне з високим вмістом білка і незамінних амінокислот (лізин, триптофан). Має високу потенціальну врожайність, невимогливе до умов вирощування.
Назва культури походить від з'єднання початку назви пшениці (Triticum) і закінчення латинської назви жита (Secale).
Вміст білка на 1-2% вищий ніж у пшениці, і на 3-4% - ніж у жита. Вміст клейковини як у пшениці і більше (25-38%), але через геном жита якість її (еластичність, розтяжність) нижча. Зерно тритикале за протеїновою поживністю перевищує зерно пшениці на 9,5%, а ячменю і кукурудзи - майже на 40%.
Зерно використовується для випікання хліба, у кондитерській, пивоварній та спиртово-горілчаній промисловості. Це високоякісний компонент у виробництві комбікормів.
Вважається, що зерно тритикале не забезпечує високої якості хлібних виробів через низьку якість клейковини. Проте білий хліб майже такий самий, як і пшеничний із високоякісного борошна, має приємний смак та аромат. Розроблені технології заводської випічки сортів хліба із суміші тритикале і пшениці. Нові сорти забезпечують високу якість хліба.
Кормові сорти тритикале висівають для одержання зеленого корму, силосу, сіна. Солома використовується на корм тваринам, як підстилка для худоби, придисковується в якості органічного добрива.

Попередники: 

Попередники.
Тритикале, як і жито, потребує попередників, що рано звільняють поле і дають можливість якісно підготовити ґрунт для своєчасної сівби. Важливо, щоб попередники не сприяли розвитку прикореневих хвороб. Тритикале менш вимогливе до попередників, ніж озима пшениця. У районах достатнього зволоження західного Лісостепу його кращими попередниками є багаторічні бобові трави, однорічні трави, зернобобові культури, картопля, ріпак. До гірших попередників належать зернові культури та кукурудза на силос. Тритикале після гірших попередників за врожайністю перевищує озиму пшеницю і частково поступається озимому житу.
У Поліссі тритикале розміщують після багаторічних та однорічних трав, люпину, картоплі, гороху, льону-довгунцю.

Є бажаним (не бажаним) попередником: 

кращими попередниками є багаторічні бобові трави, однорічні трави, зернобобові

Система удобрень: 

Система удобрення.
Удобрюють цю культуру переважно мінеральними добривами, а органічні застосовують під попередник. Мінеральні добрива значно підвищують урожайність та якість зерна. На родючих ґрунтах і після кращих попередників під тритикале рекомендують вносити повне мінеральне добриво - N60 90P60K60, а після гірших попередників та на менш родючих ґрунтах - N90-120Р90К90. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, азотні для підживлення.

Обробіток ґрунту: 

Кращі ґрунти — структурні чорноземи, окультурені сірі лісові середнього механічного складу з рН 5,6-7,5. У цілому до ґрунтів менш вибагливе, ніж пшениця. Погано росте на засолених, запливаючих глинистих, а також легких піщаних, заболочуваних ґрунтах.

Сівба: 

Підготовка насіння, сорти.
Для сівби використовують високоякісне насіння зі схожістю не менше 87%. Воно має бути добре виповненим. Маса 1000 насінин не нижча 40-45 г.
Зернові сорти тритикале не уражаються твердою сажкою і практично стійкі проти летючої. Проти інших хвороб (септоріоз проростків, фузаріоз, снігова пліснява) насіння завчасно протруюють одним з препаратів, рекомендованих для озимої пшениці, що захищають від цих хвороб.
Спосіб сівби.
Сіють переважно звичайним рядковим способом з міжряддями 15 см. Вузькорядний спосіб сівби має перевагу в тому, що рівномірніше розміщує насіння в рядку і на площі. Нові сівалки Містраль, СПУ-6Д формують міжряддя на 12 см.
Глибина сівби.
Насіння цієї культури крупніше за розміром, ніж в озимої пшениці та жита. Тому оптимальна глибина сівби тритикале глибша, ніж у інших зернових культур першої групи (табл.1).
На важких ґрунтах його загортають на 1-2 см мілкіше, на легких і при підсиханні посівного шару - на 1-2 см глибше. На площах з низькою культурою землеробства глибину сівби тритикале збільшують до 4-6 см.
Норма висіву.
Норма висіву насіння після кращих попередників і в умовах достатнього зволоження становить 3,5-4,5 млн/га, а після гірших попередників - 5,0-5,5 млн/га. На Поліссі оптимальна норма висіву становить 5,0 млн/га схожих насінин.

Догляд: 

Догляд за посівами.
Одразу після сівби, в умовах нестачі вологи, проводять коткування для покращення умов проростання і підвищення польової схожості. Для захисту від бур'янів, хвороб, шкідників, запобігання вилягання застосовують агротехнічні і хімічні методи.

Збирання: 

Збирання врожаю.
Особливості збирання тритикале подібні до жита. Зерно щільно сидить у колоскових лусках і при достиганні не осипається. Щоб не пошкодити крупне зерно тритикале під час обмолоту, оберти барабана зменшують до 600 в хвилину, збільшують зазор між барабаном і підбарабанням. Зерно тритикале важче вимолочується, ніж зерно пшениці.

Технологія зберігання врожаю: 

у сухомі місці