Культура яблуня (особливості вирощування та зберігання)

Яблуня – основна плодова культура. Наявність величезної кількості сортів яблуні різного строку достигання та з тривалою лежкістю плодів гарантує забезпечення споживача свіжими яблуками протягом усього року. Плоди яблуні використовують також для виготовлення високоякісних соків, сидрів, компотів, повидла, джемів, варення, мармеладу, порошків, сухофруктів та інших продуктів переробки. Яблука містять,%: цукрів 4-14,6, органічних кислот—0,09-1,82, пектинових речовин — 0,90-1,48, дубильних і барвних — 4,8-15,3; Р-активних речовин — 700-979, вітаміну С — 0-40,5 мг на 100 г сирої речовини, а також мінеральні солі, амінокислоти. Закладаючи плодові насадження, беруть до уваги рельєф місцевості, якість ґрунту і підґрунтя, глибину залягання підґрунтових вод.

У молодих садах починають вносити добрива на другий рік після садіння. Органічні добрива вносять до початку плодоношення, один раз через 2-3 роки, а азотні – щороку. Через 4 роки починають вносити фосфорно-калійні добрива.

Садять дерева вручну, напівмеханізовано і механізовано – саджалками. У разі садіння вручну ями копають ямокопачами КЯУ-100, КПЯ-60 на глибину 50-60 см. У кожну яму вносять по 10 кг перегною або компосту, 1 кг суперфосфату і 0,2-0,3 кг калійної солі.

Обов’язкові міжрядні обробітки, з метою знищення бур’янів та шкідливих патогенів на обпалому листі. Кожного року штамб і скелетні гілки треба очищати від відмерлої кори, моху і лишайників. Дерева з пошкодженою корою необхідно своєчасно і правильно лікувати.

Починають збирати плоди коли вони цілком сформовані. Основна ознака стиглості є смак, досягнення сортових розмірів плоду, забарвлення, плід має легко відокремлюватися від місця кріплення.