Культура ячмінь (особливості вирощування та зберігання)

ячмінь
ячмінь
ячмінь
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь озимий
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 

Ячмінь - найбільш скоростигла яра зернова культура. Вегетаційній період - 60-110 днів. Після сівби сходи з'являються за 6-9 днів. Через 12-15 днів після сходив починається кущіння, а через 30-40 днів - стеблування. Енергія кущіння вища, ніж у пшениці та вівса. В посівах продуктивна кущистість звичайно становить 2-3. Висока кущистість не бажана для пивоварного ячменя. У ячменю кущіння необмежене стадійно і пагоноутворення за інтенсивного зволоження може продовжуватися тоді, коли перші пагони досягли повної стиглості. Внаслідок цього в дощову погоду достиглий стеблостій зростає пагонами пізнього кущіння.

Колосіння настає на 45-65 день після сходів. Від виколошування до воскової стиглості 30-45 днів налив та достигання зерна займає 20-25 днів.

Типово самозапильна рослина довгого світлового дня. В умовах гострої посухи запліднення відбувається до виколошування або останнє може і не відбутися.

Не вибагливий до тепла. Насіння починає проростати при температурі 1-3?С, сходи в польових умовах можуть з'являтися при 4-5?С. Сходи витримують заморозки до -3-4?С, при температурі -6-8?С спостерігається пожовтіння листків. Ячмінь досить посухостійкий. Транспіраційний коефіцієнт - 350-450. Дефіцит вологи під час кущіння знижує проективну кущистість, викликає значну асинхронність розвитку пагонів. Посуха від колосіння до достигання знижує виповненість зерна.

Відзначається високою пластичністю і добре росте на різних ґрунтах. Але кращими є структурні родючі ґрунти з глибоким гумусовим шаром та рН 6.0-7.5. Деякі сорти добре ростуть при більшій кислотності.

Чутливий до надмірного зволоження і дуже знижує врожайність на періодично заболочуваних ґрунтах з високим стоянням ґрунтових вод. На піщаних ґрунтах росте гірше, ніж жито і овес, бо має гірше розвинену кореневу систему і нижчу її засвою вальну здатність та короткий період інтенсивного росту.

Попередники: 

Ячмінь малоконкурентний до бур'янів, тому його потрібно сіяти після чистих удобрених попередників. Вирощуючи для продовольчих і кормових цілей, краще розміщати після зернобобових культур , для пивоварних - після удобрених просапних культур: кукурудзи, картоплі , баштанних, цукрових буряків (у зоні достатньо зволожених). Не слід розміщати після колосових культур, щоб уникнути сильного ураження кореневими гнилями і іншими хворобами, та після соняшника, суданки, які висушують ґрунт, засмічують ґрунт падалицею.

система удобрень: 

Ячмінь дуже чутливий до удобрення, швидко реагує наростанням біомаси, збільшенням кущистості. Високий рівень живлення призводить до раннього вилягання посівів. Добрива виливають на біохімічний склад зерна. Це потрібно враховувати при вирощуванні пивоварного ячменю.

Безпосередньо під ячмінь не рекомендується вносити гній. Нерівномірність його внесення, засміченість бур'янами спричиняє строкатість стеблостою, куртинне вилягання, нерівномірне достигання, а отже, погіршення посівних і пивоварних якостей зерна. Ячмінь добре використовує післядію органічних добрив. Тому їх слід вносити під попередник, а безпосередньо під ячмінь вносити лише мінеральні добрива. Норми мінеральних добрив під ярий ячмінь потрібно розраховувати, як і під інші культури. Але потрібно мати на увазі і таке. На підзолистих, сірих опідзолених ґрунтах., чорноземах опідзолених ефективніше повне удобрення, на чорноземах звичайних, типових - фосфорне та фосфорне-калійне, на каштанових ґрунтах - азотно-фосфорне. Середня норма добрив N45-60 P45-60 К45-60. На бідних дерново-підзолистих ґрунтах збільшують кількість азотних добри. При вирощуванні пивоварного ячменю слід збільшувати кількість фосфорно-калійних добрив і зменшувати кількість азотних .Фосфорно-калійні добрива краще вносити під зяблевий обробіток, азотні - під передпосівну культивацію. В рядки під час сівби доцільно внести по 50-75 кг гранульованого суперфосфату. Таке внесення рівнозначне в 2-3 рази більшому внесенню їх врозкид.

Обробіток ґрунту: 

При вирощуванні ячменю після культур, які рано звільняють поле, краще застосовувати напівпаровий та поліпшений зяблевий обробіток ґрунту. При напівпаровому обробітку поле після збирання попередника негайно лущать дисковими знаряддями ЛДГ-15А, ЛДГ-10А, БДТ-7, БДТ-3 у два сліди.

Через 12-14 днів, коли з'являться сходи бур'янів, орють плугами з передплужниками на глибину 20-22 см. Надалі, по мірі появи сходів бур'янів, поле боронують, а при потребі культивують, підтримуючи його чистим від бур'янів до зими.

Якщо попередник був забур'янений багаторічними бур'янами, то після збирання попередника поле дискують у двох напрямках, після проростання бур'янів проводять обробіток лемішними лущильниками ПЛ-5-25, ППЛ-10-25 або плоскорізним знаряддями ОПГ-3.5, КПЭ-3.8, КТС-10, КПШ-9. Коли проростуть бур'яни, поле орють на зяб.

При вирощуванні ячменю після картоплі, кормових і цукрових буряків, під які роблять глибоку оранку, після їх збирання можна провести безплужний обробіток лемішними лущильниками, плоскорізами або чизелькультиваторами.

Після кукурудзи поле дискують у двох напрямках дисковими боронами і потім орють на зяб на глибину 23-25 см. В зоні недостатнього зволоження проводять обробіток плоскорізами-глибокорозпушувачами. На важких запливаючих ґрунтах, в умовах зрошення добрі результати дає обробіток фрезерними культиваторами глибокорозпушувачами КФГ-3.6.

На важких ґрунтах, на схилах, на ділянках, де можливе застоювання води весною, в передзимовий період слід провести щілювання (ЩП-3-70 або ін.).

Передпосівний обробіток починають з боронування ріллі в 1-2 сліди важкими боронами, як тільки верхній шар ґрунту досягне фізичної стиглості. Через 3-4 дні, коли глибший шар досягне фізичної стиглості, проводять передпосівну культивацію з боронуванням.

Якщо однієї культивації виявиться недостатньо для вирівнювання поверхні ґрунту і доведення посівного шару до дрібногрудочкуватого стану, проводять другу культивацію з боронуванням.

Для передпосівного обробітку краще використовувати комбіновані агрегати, які готують ґрунт за один прохід: РВК-3.6; РВК-7.2; РВК-5.4; АКП-5 або інші.

Сівба: 

Сортовий склад слід формувати залежно від цілей вирощування. Для пивоварних цілей краще вирощувати дворядні ячмені сортів Бадьорий (ЛП), Галактик (СЛП), Гонор (ЛП), Джерело(ЛП), Едем (ЛП), Звершення (ЛП), Екзотик (С), Зоряний (ЛП), Каштан(П), Миронівський 86 (Л), Незалежний (П), Одеський 115 (СП), Харківський 112(Л), Рось (СЛП), та ін. Для кормових і продовольчих - Адапт (С), Гама (Л), Дніпровський 257(Л), Донецький 14(С), Карат (П), Лотос (ЛП), Одеський 151 (С), Південний (СЛ), Полідум 107 (СЛП),СН-28 (С), Фенікс (С) та інші.

Для товарних посівів потрібно використовувати насіння категорії РН-1-3, яке має чистоту не менше 98% і схожість не нижче 92%. Насіння протруюють від сажок, кореневих гнилей, пліснявіння насіння способом інкрустування, використовуючи такі препарати як бенлат(2-3 кг/т), берет(3 л/т), вітавакс (2.5-3 кг/т), колфуго (2 л/т), паноктин (1.5-2 л/т), раксіл (1.5 кг/т), сітан (0.3 кг/т), сумі - 8 (1.5-2 кг/т), фенорам (2-3 кг/т), фундазол (2-3 кг/т).Перед сівбою насіння слід прогріти проти сонця нях протягом 3-4 днів.

Ячмінь потрібно висівати вузькорядним або звичайним рядковим способом в ранні строки, як тільки грунт досягне фізичної стиглості і піддається якісному обробітку. Кожний день запізнення із сівбою після настання оптимального строку, призводить до зниження урожайності в наслідок втрати вологи ґрунтом, більшого пошкодження шкідниками, прискорення розвитку рослин. Особливо відчутне зниження урожайності в південно - східних регіонах та при пізньому настанні весни.

Середніми нормами висіву насіння в Поліссі - 4.5-5 млн., Лісостепу 4-5 млн., центральному Степу - 4-5, південному Степу - 3.5-4 млн. схожих насінин на 1 га. Ці норми зменшують на 10-15% , якщо підсівають у ячмінь багаторічні трави.

Глибина загортання насіння за достатньої вологості ґрунту на структурних ґрунтах - 4-5 см, на легких - 5-6, в посушливих умовах - 6-8, на важких запливаючих ґрунтах -3-см.

Догляд за посівами (культурою): 

При недостатньому зволоженні посівного шару грунту поле коткують зразу після сівби кільчасто-шпоровими котками. У фазі сходів для захисту від пошкодження злаковими мухами проводять крайові, а при потребі - суцільну обробку посівів інсектицидом (БІ-58 новий, 0,8-1л/га; волатон , 1-1.5л/га; діазинон,1,5-1,8л/га; лебайцид,0,6кг/га; нурел Д -0,75-1,0л/га; фастак - 0,1-0,15л/га; ф'юрі-0,07л/га або інші

У фазі кущіння при сильному засміченні бур'янами посіви обробляють гербіцидами агрітокс (1,4-2,3 л/га), гранстар (0,8-1,2 л/га), банвел (0,15-0,5 л/га), дозанекс (2,4-4 кг/га), ілоксан (0,71-0,85 л/га), ковбой (125-190 мл/га), дезормон (0,8-1,0л/га), 2М-4Х (1,0-1,5 л/га), парднєяр (1-1,5 л/га), сатіс (100-150 г/га), старане (0,75-1,0 л/га), хармоні (25-65 г/га), на посівах з підсівах бобових трав - базагран, базагран-новий (2 л/га), дікопур (0,8-1,2 л/га).

Ярому ячменю завдають великої шкоди такі хвороби, як порошиста сажка, тверда сажка, чорна сажка, жовта іржа, стеблова іржа, карликова іржа, гельмінтоспоріоз, смугаста плямистість, сітчаста плямистість, ринкоспоріоз, кореневі гнилі. Розвиток сажкових хвороб попереджують протруюванням насіння. Хвороби листків, стебел колоса (борошниста роса, види іржі, гельмінтоспоріоз, плямистості) можна контролювати під час вегетації. Для цього при перших ознаках їх появи на рослинах посіви слід обробляти фунгіцидами (байлетон - 0,5-1 кг/га; фолікур - 0,75 л/га; імпакт - 1 л/га; тілт - 0,5-0,8 л/га; спортак - 1 л/га; альто - 150-200 г/га; корбел - 1 л/га; топсин - 1-2 кг/га або інші).

Збирання: 

Збирання ячменю проводять у фазі воскової стиглості роздільним способом. Сорти із слабо поникаючим колосом краще збирати прямим комбайнуванням в перші дні повної стиглості. При запізненні із збиранням колос ячменю нахиляється до грунту (поникає) і обрізається під час скошування. Це веде до великих втрат врожаю.