Культура ячмiнь ярий на сiно (особливості вирощування та зберігання)

ячмінь
ячмінь
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь ярий
ячмiнь озимий
Особливості вирощування
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 
Опис: 

Ячмінь ярий - один з найдавніших культур. Його вирощують як продовольче, технічну і кормову культуру. З нього виготовляють крупи і борошно. Зерно ячменю широко використовують у пивоварній і спиртовій промисловості.

Багато ячменю вирощують у США, Канаді, Індії, Франції та інших країнах.

У зерні ячменю міститься 7-25% білка, 45-61% крохмалю, 2,6-4,2% ліпідів, 2,6-2,8% золи.

Попередники: 

У степовій зоні найкращими попередниками є – чорні й ранні чисті пари, у зоні Лісостепу – зайняті пари, багаторічні бобові трави (конюшина, еспарцет, люцерна), однорічні трави, горох, вика, кукурудза на зелений корм, рання картопля, та у зоні Полісся – люпин на зелене добриво, конюшина, зернобобові, льон-довгунець і рання картопля.

Система удобрень: 

Добрива є одним з найефективніших та швидкодіючих факторів підвищення врожайності пшениці і поліпшення якості зерна.Під пшеницю вносять, як правило, мінеральні добрива, а органічні — під попередник. Гній або компости рекомендується вноситибезпосередньо під пшеницю лише на бідних ґрунтах, вміст гумусу вяких не перевищує 2,2 %, та після стерньових попередників. Середня норма гною на чорноземних ґрунтах становить 20 – 25 т/га, дерново-підзолистих, сірих опідзолених 30 – 35 т/га. З урожаєм пшениці озимої 50-60 ц/га зерна з ґрунту виносить близько 160-190 кг азоту, 55-70 кг фосфору і 80-100 кг калію. Середня норма мінеральних добрив при інтенсивній технології – 90-120 кг/га NPK. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту. Азотних добрив під основний обробіток не вносять, тому що у разі внесення їх з осені знижується зимостійкість, рослини переростають та інтенсивно ростуть бур’яни. А вносять азотні добрива під час весняно-літньої вегетації рослин в три строки: 30% від загальної норми – весною на таломерзлому ґрунті, 50% - на початку виходу рослин в трубку та 20% - у фазі колосіння.

Обробіток ґрунту: 

спрямований на боротьбі з бур’янами, шкідниками та збудниками хвороб, нагромадження в ґрунті достатніх запасів вологи та поживних речовин, потрібних для забезпечення сходів, нормального росту і розвитку рослин. Система обробітку ґрунту значною мірою залежить від попередника, забур’яненості поля і місце вирощування. Залежно від цих чинників застосовують полицевий або безполицевий обробіток ґрунту.

Сівба: 

Спосіб сівби – звичайний рядковий, з міжряддям 15 см. Норма висіву насіння в районах Лісостепової зони – 4,5-5, Поліської – 5-5,5, в Степу – 4-5 млн. шт./га. Глибина загортання насіння – 4-6 см, на важких ґрунтах глибину зменшують на 1-2 см. Сіють сівалками СЗ-3,6; СЗА-3,6 та інші.

Догляд: 

Восени проводять заходи захисту від мишоподібних гризунів, також обробляють посіви проти шкідників та хвороб. У фазі кущення рослини обробляють гербіцидами проти бур’янів. Проти вилягання посіви обприскують ретардантами для зменшення росту стебла у фазі виходу рослин у трубку і утворення першого і другого міжвузля. Для підживлення посівів вносять азотні добрива.

Збирання: 

на сіно ячмінь збирають до початку викидання колоса

Вебінар "Шкідники і хвороби озимих зернових та заходи захисту від них."