Культура ялиця бальзамiчна (особливості вирощування та зберігання)

Рослина ялиця (лат. Abies) представляє рід родини Соснові. У багатьох мовах назва рослини близька до слова «ялина». Поширена ялина-ялиця в субтропічних, помірних і навіть тропічних районах північної півкулі, зокрема в Сальвадорі, Мексиці, Гондурасі і Гватемалі. Найчастіше ялиця росте у хвойних лісах, у сусідстві з такими деревами, як кедр, ялина і сосна, проте зустрічається вона і у змішаних, і навіть у листяних лісах. Налічує рід близько 50 різновидів – від чагарників заввишки 50 см до дерев заввишки 80 м. Нині декоративна ялиця неймовірно затребувана в озелененні як присадибних ділянок, так і громадських парків і скверів. Вона красива і невибаглива. З недоліків можна називати невисоку морозостійкість, а також незносність ялицею диму, газу і занадто сухого повітря. 

Ялиця рослина однодомна, вічнозелена, теплолюбна і тіньовитривала. Коренева система у неї потужна, стрижнева, глибоко йде в землю. Кора ялиці в молоді роки тонка і гладка, з віком вона стає товстою і розтріскується. Крона конусоподібна, починається прямо біля основи стовбура – цим ялиця відрізняється від інших хвойних дерев. Гілки ялиці розташовані кільчасто-горизонтально, листя ялиці – плоскі, цілокраї м'які голки, звужені біля основи в короткий черешок. Голки ялиці не набувають узимку брудно-рудого відтінку, як це трапляється з багатьма іншими хвойними, знизу кожну хвоїнку ялиці прикрашають дві білі смужки. На репродуктивних гілках голки загострені, на вегетативних пагонах – зі слабко виїмчастою або заокругленою верхівкою. Чоловічі квітки виглядають як сережки із шишечок, а жіночі – яйцеподібні, циліндричні або яйцеподібно-циліндричні, шишки стирчать вгору (ще одна відмінність ялиці від інших хвойних, чиї шишки зазвичай висять). Жіночі шишки ялиці складаються зі стрижня, на якому сидять криючі луски, усередині котрих – плодові луски, що несуть дві сім'ябруньки. Запилюються ялиці вітром. Коли насіння ялиці дозріває, луски на шишках дерев'яніють і відпадають, звільняючи крилате насіння і залишаючи на дереві тільки стрижні. У культурі на одному місці ялиця здатна прожити до трьохсот років. 

Для посадки в ґрунт знадобляться саджанці ялиці не молодші чотирьох років. Висаджувати їх потрібно у квітні, а ще краще в кінці серпня або на початку вересня, і бажано вибрати для посадки дощовий або похмурий день. Місце для ялиці вибирають у затінку або притінку на ділянках із вологим, багатим, добре дренованим ґрунтом, в ідеалі це має бути суглинок. Чудово, якщо недалеко від місця, де ростиме ялиця, розташована водойма. 

За два тижні до того, як висадити ялицю, викопайте яму розмірами приблизно 60х60х60, хоча габарити ями залежать від об'єму кореневої системи саджанця. Вилийте в яму 2-3 відра води, а коли вона вбереться, перекопайте дно на півштиха лопати і помістіть в яму шар щебеню або битої цеглини завтовшки 5-6 см. Потім заповніть яму до половини ретельно перемішаним ґрунтом такого складу: 3 частини перегною, 2 частини глини, по 1 частині торфу і піску, 10 кг тирси і 200-300 г нітрофоски. За два тижні, коли ґрунт в ямі осяде, опустіть у неї коріння саджанця таким чином, щоб коренева шийка була врівень із поверхнею ділянки – найзручніше встановлювати саджанець на горбок із ґрунтосуміші. Розправте коріння саджанця, заповніть яму вщерть поживним ґрунтом описаного вище складу і ретельно ущільніть його. Після посадки полийте ялицю. Якщо ви вирішили виростити ялицеву алею, розташовуйте саджанці на відстані 4-5 м один від одного. Групова посадка ялиць передбачає дистанцію між саджанцями 3-3,5 м для пухких груп і 2,5 м для щільних. 

Розмноження ялиці живцями

Живці для вкорінення завдовжки 5-8 см потрібно брати тільки з молодих дерев, причому це повинні бути однорічні пагони з однією (не двома – це важливо) верхівковою брунькою й обов'язково з п'ятою. Якщо ви хочете отримати живець із п'ятою, то його краще не різати, а різким рухом відривати із фрагментами кори та деревини більш дорослого пагона. Заготовлювати живці потрібно навесні, до початку сокоруху, похмурого ранку з північного боку середньої частини крони. Перед посадкою з п'ятки обережно видаляють задирки. Прослідкуйте, щоб кора на п'яті не відшаровувалася від деревини. Щоб уникнути надалі розвитку грибкових захворювань, живці протягом 6 годин витримують у двовідсотковому розчині фундазолу, каптану або в розчині марганцівки темно-рожевого кольору. Потім живці висаджують у суміш піску, перегною і листової землі в рівних частинах і накривають прозорим ковпаком. Для того, щоб живці швидше пустили коріння, бажано влаштувати нижній підігрів субстрату на 2-3 ºC вище кімнатної температури. Тримати живці потрібно у світлому, але не сонячному місці, влаштовуючи щоденне провітрювання. На зиму контейнер із живцями можна перенести до підвалу, а навесні його вже можна винести на свіже повітря. Вкорінюватися живці будуть довго – у ялиці спочатку наросте каллюс, і тільки на другий рік з'являться корені. 

Вирощування ялиці з насіння

Зібрати насіння ялиці нелегко, оскільки шишки у дорослих дерев зріють високо, а як тільки дозрівають, крилате насіння з них відразу розлітається. Але якщо вам пощастило добути злегка недостиглу шишку, підсушіть її, вийміть насіння і зберігайте його до посіву в холодильнику або у підвалі при високій вологості – перед посадкою насіння ялиці потребує стратифікації. У квітні насіння висівають у грядку на глибину 2 см у ґрунт із піску і дерну та без поливання накривають плівкою, щоб уникнути утворення на поверхні ґрунту кірки і прискорити появу сходів. Коли за 3-4 тижні зійдуть паростки, починайте поливати, розпушувати і прополювати грядки. У першу зиму сіянці вкривають ялиновим гіллям. Наступного року можна висаджувати сіянець на постійне місце. Ялиця з насіння спочатку росте дуже повільно: за чотири роки вона досягає у висоту 30-40 см, оскільки розвиває в основному кореневу систему. Але потім зростання помітно прискорюється. 

Доглядаючи за саджанцями, розпушуйте після поливання ґрунт на глибину 10-12 см і видаляйте бур'яни. Пристовбурне коло молодих рослин бажано замульчувати в діаметрі 50 см тріскою, тирсою або торфом, шар мульчі – 5-8 см, стежте тільки, щоб мульча не лежала впритул до кореневої шийки ялиці. Підживлювати ялицю після посадки потрібно буде тільки за 2-3 роки, вносячи навесні в пристовбурні кола 100-125 г Кеміри-універсал. Поливати ялицю доведеться тільки в тому випадку, якщо ви вирощуєте вологолюбний вид, наприклад, ялицю бальзамічну, яка вимагає поливання 2-3 рази за сезон у посушливий час. Кількість води за одне поливання – 15-20 л. Іншим видам штучне поливання не потрібне – ялиці не люблять перезволоження, їм досить природних опадів. Що ж до обрізування, то навесні, до початку сокоруху, видаляють сухі та пошкоджені гілки, а також формують крону ялиці, якщо в цьому є необхідність. Обрізування здійснюють садовими ножицями. За одну стрижку пагони вкорочують не більше ніж на третину довжини. Загалом у ялиці природна акуратна крона, яка не вимагає формування. 

Пересадка ялиці

Порівняно з іншими рослинами хвойні дерева адаптуються після пересадки досить легко. Якщо ви вирішили пересадити молоду рослину, проштихуйте гострою лопатою на відстані 30-40 см від стовбура землю по колу, потім підчепіть лопатою це позначене коло на глибині штиха, вийміть його разом із корінням і земляною грудкою, перевезіть на тачці до нової ями й обережно перемістіть у неї. Більш доросле дерево потрібно до пересадки підготувати: проштихувати землю по колу слід за рік до пересадки, причому діаметр кола в цьому випадку повинен бути більшим. За рік ялиця наростить нові молоді корінці всередині позначеного кола і завдяки цьому легше витримає випробування пересадкою. Тільки витягувати ялицю із землі, перевозити і саджати на нове місце одній людині буде важко, тому шукайте собі помічника. Головне в цьому процесі – не дати земляній грудці розвалитися. 

Ялиця восени

Ялиці, рекомендовані до посадки в середній смузі, переживають наші зими добре, проте молоді рослини потрібно обов'язково вкривати ялиновим гіллям, а пристовбурні кола замульчувати торфом або сухим листям шаром 10-12 см. 

Зимівля ялиці на дачі

Дорослі рослини зимують без укриття, проте в кінці зими потрібно вкрити ялиці нетканим матеріалом, щоб захистити їх від весняного сонця – вони можуть сильно постраждати від його занадто яскравих у цю пору променів.