Моніліоз кісточкових

Збудником моніліозу кісточкових плодових культур є широко спеціалізований незавершений гриб Моnіlіа сіпегеа (Bonord.) Hon. порядку Hyphomycetales, що уражує 12 видів кісточкових культур (вишню, сливу, абрикос, персик та ін.). У циклі розвитку патоген утворює грибницю й конідіальне спороношення у вигляді попелясто-сірих подушечок. Конідії лимоноподібні, 9,5-12 х 6-10 мкм, але їх розмір може варіювати залежно від субстрату, на якому вони з'являються, і температурних умов формування. Зимує патоген в уражених органах рослин грибницею, яка навесні утворює нове конідіальне спороношення, що є джерелом інфекції. Рідко в південних районах країни можуть зимувати конідії. Сприятливою для швидкого розвитку моніліозу навесні є прохолодна й волога погода під час цвітіння. Низькі температури затримують фазу цвітіння, а висока вологість (особливо під час дощів і туманів) сприяє швидкому формуванню конідій та їх поширенню. Протягом літа гриб М. сіnегеа спричинює подальше ураження пагонів і гілок, а особливо плодів. На останніх спочатку з'являється невелика бура пляма, яка швидко збільшується й вкриває весь плід. На його поверхні з'являються попелясто-сірі подушечки. Гнилі плоди зморщуються, засихають, висять на гілках до весни. Ураження плодів монілюзом часто називають сірою плодовою гниллю. Крім М. сіпегеа, збудником моніліозу кісточкових культур може бути і M.fructigena West. Цей гриб утворює більші подушечки жовто-палевого кольору, що розміщуються концентричними колами. Плоди кісточкових уражуються моніліозними грибами, як правило, у місцях пошкоджень, а також при стиканні здорових і хворих плодів. Ті, що мають восковий наліт, уражаються менше. Моніліоз — дуже шкідливе захворювання. Недобір врожаю щорічно становить 20-30, а в окремих господарствах — 50-70%.