8 головних змін у земельному законодавстві

22.01.2019, Служба новин ІАС "Аграрії разом"
8 головних змін у земельному законодавстві Рис.1
Фото: із відкритих джерел

З початку року земля перейшла у власність територіальних громад. Ключові зміни, які дозволять громадам ефективніше використовувати земельні ресурси, внесено в Земельний кодекс, в Закони України «Про землеустрій», «Про оцінку землі», «Про Державний земельний кадастр».

Про 8 найважливіших змін у земельному законодавстві України повідомляє ресурс decentralization.gov.ua.

З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон №2498-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розв'язання питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», в якому законодавці внесли зміни до 10 нормативно-правових актів:

  1. Земельний кодекс України
  2. Лісовий Коодекс України
  3. ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство"
  4. ЗУ "Про меліорацію земель"
  5. ЗУ «Про землеустрій»,
  6. ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"
  7. ЗУ "Про оренду землі"
  8. ЗУ "Про оцінку земель"
  9. ЗУ "Про Державний земельний кадастр"
  10. ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Огляд змін що вніс цей Закон підготував Олександр Гнітецький, радник з просторового планування та управління ресурсами Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування.

1. Оренда польових доріг

  • Земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільгосппризначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду (на 7 років) без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами.
  • Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників до належних їм ділянок.

2. Оренда лісосмуг

Земельні ділянки під полезахисними лісосмугами, які обмежують масив земель сільгосппризначення, передаються у постійне користування державним або комунальним  підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо отримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

3. Невитребувані та нерозподілені паї

  • Якщо до 1 січня 2025 р. власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
  • Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права на таку земельну ділянку, про що зазначаєтьсяу договорі орендиземельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкодавці, які не взяли участі в розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомлення про вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
  • Протягом 7 років з дня держреєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється її передача у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

4. Інвентаризація масиву земель

При інвентаризації масиву земель сільгосппризначення здійснюються такі заходи:

  • внесення відомостей до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки;
  • формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;
  • формування земельних ділянок сільгосппризначення під польовими дорогами;
  • формування земельних ділянок сільгосппризначення під лісосмугами;
  • виправлення помилок Державного земельного кадастру щодо об’єктів, розташованих в межах масиву.

5. Обмін

Обмін земельних ділянок здійснюється лише в разі, якщо обидві ділянки мають однакову грошову оцінку, або якщо різниця між оцінками становить не більше 10%.

Власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок. Укладання договору суборенди у такому разі не потребує згоди орендодавця, при цьому орендар залишається відповідальним перед орендодавцем за виконання договору оренди. Припинення дії одного з договорів оренди, суборенди земельної ділянки, укладених у порядку обміну правами користування, припиняє дію іншого договору оренди, суборенди, укладеного взамін, про що обов'язково зазначається у таких договорах.

6. Істотна частина

Особою, якій належить право користування істотною частиною земель сільгосппризначення, є землекористувач, якому належить право користування земельними ділянками загальною площею не менше 75% усіх земель масиву.

Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи.

7. Обмежений емфітевзис та суперфіцій

Строк користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності: емфітевзис (право користування чужою земельною ділянкою для сільгосппотреб) та суперфіцій (право користування чужою земельною ділянкою для забудови) не можуть перевищувати 50 років.

Емфітевзис - право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Суперфіцій - право користування чужою земельною ділянкою для забудови

8. Колективні землі

З 1 січня 2019 р. землі колективних сільгосппідприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Зазначений закон є підставою для держреєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного закону переходять до комунальної власності.

«Цей закон є логічним продовженням земельної децентралізації та надає нові можливості громадам ефективно управляти земельними ресурсами та наповнювати власні бюджети» - сказав Гнітецький.

Також читайте:

Читайте більше новин з розділів: 
Законодавство, право Усі новини
Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України та світу на нашій сторінці в Facebook, Twitter Telegram.

Коментарі та відгуки