Агробіомаса може задовольнити 18% кінцевого споживання енергії в Україні
Наразі біомаса аграрного походження — солома зернових культур та ріпака, побічні продукти виробництва кукурудзи на зерно та соняшника, лушпиння соняшника — залишається основною складовою енергетичного потенціалу біомаси в Україні.
Повідомляє landlord.ua.
Економічний потенціал, доступний для виробництва енергії, становить майже 9 млн т нафтового еквіваленту, це 43% загального потенціалу біомаси (20,9 млн т нафтового еквіваленту). При цьому вказаний розмір майже не змінюється рік від року і навіть має тенденцію до поступового зростання, що також важливо з точки зору стабільності постачання палива для енергетичного комплексу.
Повне використання енергетичного потенціалу агробіомаси може задовольнити близько 18% кінцевого споживання енергії в Україні, яке зараз становить трохи більше 50,1 млн т нафтового еквіваленту.
Втім, як зазначають експерти, на шляху повноцінного використання потенціалу енергії біомаси є багато перешкод. Власники біомаси (тобто фермери, на полях яких збирається солома або стеблиння) не можуть визначитися з кількістю залишків, які можна вилучити з поля і використати як паливо (або продати для енергетичних потреб).
Питання зовсім не таке просте, як здається, — адже пожнивні залишки є джерелом повернення у землю необхідних для сільськогосподарських культур речовин. Тобто треба знайти розумний баланс між вигодою від енергетичного використання та збереженням родючості ґрунту. В іншому випадку речовини доведеться вносити у ґрунт за допомогою додаткового застосування мінеральних і складних добрив, що буде означати прямі витрати господарства.
Нещодавно фахівці Біоенергетичної асоціації України провели чергову оцінку енергетичного потенціалу рослинних решток, яка враховує всі напрями їх використання.
В результаті було встановлено, що максимальний обсяг аграрної біомаси рослинного походження від сільськогосподарських культур, який можна залучити власне для виробництва енергії, в цілому становить не більш ніж 30–40% теоретичного потенціалу (тобто загального обсягу утворення відходів рослинництва).
Відчуження до 30% рослинних решток, що за підходом Біоенергетичної асоціації України належить до соломи зернових культур, означає, що солома забирається з поля один раз на три роки, а інші два роки вона залишається на полі та використовується як органічне добриво. Відчуження до 40% побічної продукції виробництва кукурудзи на зерно та соняшника означає, що, по-перше, ці рослинні відходи забираються з поля один раз на дватри роки; по-друге, для кожної культури збирається лише частина рослинних решток, наприклад, стрижні кукурудзи або обмолочені кошики соняшника, а все інше залишається у полі.
При підготовці біоенергетичних проєктів для кожного конкретного господарства можливий відсоток вилучення рослинних решток необхідно ретельно уточнювати, беручи до уваги повний спектр місцевих умов (врожайність культур, рівень розвитку місцевого тваринництва, стан ґрунту, обсяг внесення мінеральних та органічних добрив тощо). У результаті в реальних умовах частка потенціалу агробіомаси, доступної для енергетики, може коливатися від 0 до 100%.
Також читайте: