ФАО навчає аграріїв природніх способів збереження родючості ґрунтів

06.11.2019, Служба новин ІАС "Аграрії разом"
ФАО навчає аграріїв природніх способів збереження родючості ґрунтів Рис.2
ФАО навчає аграріїв природніх способів збереження родючості ґрунтів Рис.3
ФАО навчає аграріїв природніх способів збереження родючості ґрунтів Рис.4
ФАО навчає аграріїв природніх способів збереження родючості ґрунтів Рис.5

На Київщині пройшов сьомий тренінг Польової школи фермера. Відновлення родючості ґрунтів — ключове питання сьомого тренінгу Польової школи фермера, що пройшов наприкінці жовтня на території ТОВ "АГРОФІРМА «Колос» в Сквирському районі.

Наприкінці ХХ — напочатку ХХІ століття внаслідок впливу людини ґрунти почали втрачати свої якості.

«Втрата органічної речовини, підлуження, забруднення, фізична деградація — це все обумовило зменшення родючості ґрунту. — зазначив під час теоретичної частини тренінгу Юрій Дмитрук, експерт ФАО, доктор с.-г. наук, завідувач кафедри Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. 

— Аби продовжувати отримувати хороший врожай, людині довелося порушити природній хід процесів і почати вносити хімічні добрива та інтенсивно обробляти ґрунт». За словами експерта, ґрунт має і багато інших функцій окрім родючості. Ґрунт є місцем існування мікроорганізмів, збереження всесвітньої спадщини та генетичних ресурсів. Ланцюги живлення, кінцевою ланкою яких є людина, починаються з ґрунту. Ґрунт є біосферною мембраною і слугує фільтром для очистки води. Він забезпечує нас не лише продовольством і чистою водою, а й різноманітними матеріалами, такими як волокна, будівельні матеріали, карбонати. Завдяки функції секвестрації вуглецю, зменшуються його викиди у атмосферу, що у свою чергу також пом’якшує зміни клімату. Це все, у свою чергу, впливає на стан родючості ґрунтів. «Завдяки мінімізації обробітку та зменшенню внесення хімічних речовин, підтримуючи природні процеси відновлення, можна послабити навантаження на ґрунт і продовжувати отримувати достатню кількість врожаю» — додав Юрій Дмитрук.

Леонід Ківерський, генеральний директор ТОВ «Трейд-Агрохім», зазначив ще один важливий компонент для збереження родючості ґрунту — покривні культури. 

«Будь-який обробіток ґрунту, який залишає 30% решток покривних культур, можна вважати ґрунтозахисним. Звичайно, кращий результат можна прослідкувати, залишаючи на полі 60–70% решток, вони захищають ґрунт від вітрової та водної ерозії, а також створюють мікроклімат для біоти. При мінімальному обробітку формуються вертикальні та горизонтальні мікропори, які сприяють збереженню вологи», — розповів експерт.

Своїми знаннями з півсотнею учасників також поділився Леонід Центило, керівник ТОВ "АГРОФІРМА «КОЛОС», на господарстві якого розробили власну систему землеробства.

«Моя велика мрія — щоб люди харчувалися здоровими продуктами. А це залежить від стану ґрунтів, — сказав Леонід Центило. — Тому ми розробили підхід для збереження родючості ґрунту: правильний вибір сівозмін, сортів та гібридів сільгоспкультур, екологічні методи боротьби з фітопатогенними мікроорганізмами, шкідниками і бур’янами, застосування органічних добрив».

На агрофірмі щороку виробляється близько 40 тисяч тонн компосту на основі використання гною ВРХ, сапрофелю, дефектної грязі та торфу, які вносяться у землю в якості добрив. к Це допомагає не лише підтримувати рівень органічної речовини, а й збільшувати її кількість. Рівень вмісту гумусу на території господарства становить 3,53–4,22%.

Під час практичної частини тренінгу учасники оглянули майданчик компостування органічних решток рослин та обговорили механізм управління органічними рештками для збереження та підвищення родючості грунту. Присутні мали можливість дослідити поле посівів розсадника розмноження озимої пшениці, відвідати сад, де впроваджуються технології вирощування яблуневих, черешневих та горіхових саджанців, а також ознайомитись з новітніми зразками техніки «ПАК-ТРЕЙД» та побачити кожен агрегат в роботі.

Також читайте:

 

Читайте більше новин з розділів: 
Події Усі новини
Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України та світу на нашій сторінці в Facebook, Twitter Telegram.

Коментарі та відгуки