Горизонтальне перенесення генів допоможе знизити ризик зараження паразитами посівів соняшнику
Він як інопланетний загарбник, що має 9 рас та три новітні біотипи. Для українських аграріїв рослина-паразит під назвою Вовчок соняшниковий або Заразиха кожен рік стає справжньою загрозою при вирощуванні соняшнику. Шкодочинність вовчка є дуже високою та залежить від відсотка уражених рослин. Втрати врожаю можуть складати від 10 до 100%. Тому наслідки від рослини-паразита катастрофічні не тільки для врожаю одного року, але й для господарства в цілому. Одна рослина може виробляти до 500 тис насінин, які здатні зберігатися у ґрунті біля 20 років. Вовчок розвивається на коренях в один час з соняшником, бо мініатюрні насіння вовчка проростають та впроваджуються в них. За ствердженням вчених, що проводили багаторічні спостереження, насіння вовчка падають та залишаються в радіусі не більше 1 м від материнської рослини, тому на наступний рік кількість паразиту збільшується. Вовчок витягує з коренів не тільки воду та мінеральні солі, але й органічні речовини.
Існує декілька ефективних засобів боротьби з вовчком, одним з яких є включення у сівозміну рослин – провокаторів, що викликають проростання його насіння та не є рослиною – хазяїном для нього. До таких рослин відноситься сорго, кукурудза та суданська трава, що мають схожі кореневі виділення з соняшником. Насіння вовчка проростає, але у результаті не має куди прикріпитися, тобто позбавлене живлення. Коли запаси енергії рослини закінчуються, вовчок гине.
Іншим дієвим захистом від втрати врожаю є використання сортів, стійких до вовчка. Це такі сорти, як НК Тристан, НК Неома, Санай, Златибор, НС Кнез тощо.
Використання добрив також може допомогти зменшити кількість вовчка на полі. Наприклад, азотні добрива у формі амонійних солей та карбаміду знищують проростки рослини, що паразитує.
Нещодавно вчені виявили, що паразитичні бур’яни родини Заразихові крадуть гени у рослини-хазяїна. Дослідники стверджують, що горизонтальне перенесення генів може допомогти знизити ризик зараження паразитами. Таке відкриття може стати основою для винаходження нової та більш ефективної стратегії боротьби з вовчком.
Також читайте: