Між Україною та Білоруссю можуть поновитися річкові перевезення
Україна і Білорусь мають намір провести ряд заходів для відновлення річкових перевезень між країнами.
Ця тема обговорювалася керівниками профільних міністерств України і Білорусі, бізнесом та представниками профільних держпідприємств під час круглого столу «Розвиток річкового судноплавства на річках Дніпро і Прип'ять». Захід відбувся в рамках Другого Форуму регіонів України та Республіки Білорусь, який проходив 03-04 жовтня в Житомирі, повідомляє прес-служба АМПУ.
Країни планують:
- відновлення водного шляху Е-40,
- створення умов для поліпшення судноплавства на Дніпрі і Прип'яті,
- відновлення пасажирських і вантажних річкових перевезень між Україною і Білоруссю, в тому числі і транзитних вантажоперевезень білоруських вантажів водними шляхами України.
Міністр інфраструктури України Владислав Криклій підкреслив, що, незважаючи на зростання обсягу внутрішніх перевезень Дніпром, потенціал внутрішніх водних шляхів не реалізується у повному обсязі. За його словами, розвиток річкового транспорту дозволить зменшити навантаження на українські дороги, спрямувати частину вантажів на внутрішній водні шляхи. Спираючись на європейський досвід, враховуючи зауваження більшості представників бізнес структур міністерство планує заходи додаткового стимулювання внутрішнього водного транспорту.
Найближчим часом очікується прийняття Верховною Радою України профільного Закону «Про внутрішній водний транспорт», який врегулює питання розвитку та функціонування стратегічної інфраструктури внутрішніх водних шляхів: судноплавних шлюзів, засобів навігаційного обладнання, річкової інформаційної системи та обслуговування фарватеру. Законом повинна бути створена схема стабільного та достатнього за обсягами фінансування для реалізації цих заходів. Економічний ефект від використання внутрішнього водного транспорту компенсує витрати на утримання та реконструкцію річкової інфраструктури.
Під час круглого столу також обговорювались проекти відновлення магістрального водного шляху E-40 на ділянці Дніпро-Вісла. Планується, що реалізація цього проекту дозволить збільшити вантажообіг на 4 млн тонн. В цілому, відповідно до Програми дій Уряду, до 2025 року обсяг вантажоперевезень річками України має зрости до 20 млн тонн. Ще одним проектом обговорення стало будівництво нового порту в Нижніх Жарах (Білорусь), запланована потужність порту — до 2 млн тонн на рік.
«АМПУ зацікавлено у реалізації таких проектів, які безперечно дозволять використати усі переваги транзитного потенціалу України. Будівництво перевантажувальних терміналів на нашому кордоні при наявності відповідних гарантій вантажовласників щодо перевезень своєї продукції річкою до морських портів України дозволить частково відновити та диверсифікувати транзитний потенціал України, сприятиме збільшенню вантажоперевалки у портах. До того ж окрім транзитних вантажопотоків перевагами водного транспорту перед наземним зможуть користуватися і українські виробники» — відзначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс.
В свою чергу, начальник філії «Днопоглиблювальний флот» ДП «АМПУ» Сергій Бомчак наголосив, що Адміністрацією морських портів виконуються роботи для підтримання габаритів річкових водних шляхів та запланованих заходів з навігаційного забезпечення судноплавства на річках Дніпро та Прип’ять. Зокрема, у 2019 році тральні роботи проведені на понад 2700 км.
«На Дніпрі силами власного спеціалізованого днопоглиблювального флоту та флотом приватного підрядника, якого ми залучили до виконання ремонтного черпання за результатами тендеру в електронній системі публічних закупівель Prozorro, відновлені гарантовані глибини на Кам’янському водосховищі. Продовжуються роботи на Кременчуцькому водосховищі. Загальний запланований обсяг експлуатаційного днопоглиблення Дніпра становить 800 тис.куб.м»,— відзначив Сергій Бомчак.
Він також повідомив, що філією оголошено повторний тендер поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип'ять, з урахуванням обов’язкового дотримання вимог екологічної безпеки під час проведення робіт.
Також читайте: