Запиленням бджоли приносять аграріям в 30 разів більше грошей, ніж медом
Чомусь в Україні бджільництво асоціюється тільки з медом. А втім, у світі ця галузь давно вже вийшла за межі виробництва солодкого продукту.
Найуспішніший проект, що об’єднав бджільництво й агробізнес, — це запилення мигдалю в США. Ранньою весною в мигдальні сади, що розкинулися в Каліфорнії на площі близько 1 млн акрів (400 тис. гектарів), тамтешні пасічники на запрошення аграріїв привозять понад 1,7 млн бджолосімей. Добру половину бджолосімей зареєстровано в США. Місцеві фермери добровільно платять бджолярам по 160–170 дол. на бджолосім’ю, причому на гектар саду розміщують по 4–5 бджолосімей. За даними USDA, запилення мигдалю обходиться господарям у більш ніж 280 млн доларів (понад 700 дол./га). Проте внаслідок повноцінного перехресного запилення вони збирають урожай до 1 млн тонн горішка (а це понад 5 млрд доларів).
Туреччина, один із ключових виробників меду (близько 100 тис. тонн щорічно), давно вже звернула увагу на користь бджільництва в сільському господарстві. Туркстат офіційно опублікував дані, що завдяки запиленню ентомофільних культур отримують продукції на суму 28,4 млрд євро. Тоді як продукції бджільництва виробляється на 563 млн євро (2016).
Загалом прямий внесок бджіл як комах-запилювачів у світове виробництво продовольства експерти оцінюють у понад 250 млрд доларів (!) щороку, а світове виробництво меду — на рівні 7–8 млрд доларів (1,6–1,7 млн т/рік).
Проаналізуймо, які культури в Україні позитивно реагують на запилення бджолами.
Ягідні культури (чорниці, полуниці, малина, ожина). Майже ніде в технологічних картах не згадується про необхідність забезпечити перехресне запилення. А виявляється, запилення ягідників обходиться аграріям США в більш ніж 18 млн дол./рік, платять по 80–90 дол./бджолосім’ю! Розмістивши всього 2–3 бджолосім’ї/га, можна значно покращити якість ягід, збільшити їх урожайність.
Яблуневі сади. За перехресного запилення кількість зав’язі збільшується в 5,5 раза, вага яблук — на 26%, покращуються їх товарні властивості, а врожайність підвищується на 60%! В той час як у США за запилення аграрії платять по 50 дол./бджолосім’ю, що еквівалентно по 100 дол./га і більше, вітчизняні садівники через ігнорування перехресного запилення щорічно втрачають до 50 тис. грн/га і більше.
Кісточкові культури. За даними американських дослідників, кількість зав’язі на 70–100% залежить від комах-запилювачів. За даними узбецьких колег, запилення бджолами збільшило врожайність абрикос в 5,9 раза, сливи — в 11 раз, вишні — у 22,5, черешні — у 26,4 раза (Шералі Суяркулов, канд. с.-г. наук). Для довідки: оренда бджіл для запилення фруктових садів обходиться аграріям США в більш ніж 26 млн дол./сезон. І ці витрати окупають себе в рази шляхом підвищення врожайності, товарності.
Баштанні культури (гарбузи, дині, кавуни). Банально розмістивши 2 бджо ло сім’ї/га можна до 60% збільшити їх урожайність! Розцінки на запилення баштанних у США теж коливаються від 50 до 80 дол./га. За оцінками економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, через неповноцінне запилення один тільки плодоовочевий сектор України щорічно втрачає понад 3 млрд гривень, що еквівалентно торішньому обсягу експорту меду з України!
Гречка, ріпак. За сприятливих погодних умов і розміщення 2–3 сімей/ га урожайність гречки збільшується на 41%, а плівчастість зменшується на 2,4%. Потреба в запиленні ріпаку становить 2,5–3 сім’ї/га. Тоді врожайність збільшується на 25–30%, а олійність зростає на 4–5%, схожість посівного матеріалу підвищується на 16% (за даними ННЦ «Інституту бджільництва ім. П. І. Прокоповича»).
Соняшник. Площі під цією культурою в Україні сягнули 6 млн гектарів. Практичні дослідження цьогоріч -минулоріч свідчать про можливість отримувати +5,5 і навіть +8 ц/га за розміщення 1–2 бджолосімей/га. За підрахунками автора, через недозапилення соняшнику вітчизняний агросектор недоотримує від 15 до 30 млрд гривень щорічно!
Поширеним є міф про те, що бджоли і за 4–5 км досягають квітучого поля. Насправді, продуктивний літ бджіл у сезон становить 1–2 км, а в садах ранньою весною — всього 400–500 м!
Льон олійний. Він, як стверджують науковці, позитивно реагує на перехресне запилення. Завдяки бджолам його врожайність зростає на 20–40%. А вже бонусом отримуємо неповторний на смак мед із льону.
Нехай там як, кожен пасічник обирає ту спеціалізацію, яка є найприйнятнішою для його локації. Скажімо, хтось спеціалізується на прополісі, інший — на бджолиному обніжжі чи маточному молочку, а ще якась бджолярська спільнота намагається бути корисною аграріям, вивозячи своїх бджіл у поле для запилення сільгоспкультур. У ПСП «Дружба» на Полтавщині сьогодні утримують 7000 бджолосімей (у кожній — до 50 тис. робочих комах). Тут створили медоносний конвеєр із соняшнику, гречки, фацелії, буркуну й інших квітучих культур. І, як зізнаються агрономи, врожайність за всіма культурами вельми оптимістична.
Також читайте:
