Робота в задоволення або чому Тетяна Щербина стала агрономом
Сільське господарство не для жінок? Головний агроном господарства «Щорссільгоспсервіс» Тетяна Щербина своїм прикладом доводить протилежне. Волею долі вона потрапила в агросектор й тепер пишається своєю професією. Хоча з дитинства мріяла бути лікарем-хірургом та зовсім не думала про агрономію.
Любов до агросфери в Тетяни Щербини з’явилася випадково. Дитинство дівчини минуло у місцевості, де вся родина працювала на городах, відтак своє майбутнє вона не хотіла пов’язувати із сільським господарством. Мрією Тетяни була медицина, зокрема хірургія, яку вона вважала серйозною професією. Утім, пані Тетяна обрала сільське господарство. То це покликання душі чи доля?
Олімпіада, що змінила долю
Якось під час учнівської олімпіади Тетяна проходила анкетування, де, зокрема, було запитання, хто ким хоче бути. Вона пригадує: «Я не знала, що таке агроном, тому обрала факультет біотехнології. Буду біотехнологом. Поруч сиділа дівчина. Вона запитує: «Ким будеш?» Кажу: «Біотехнологом». А вона: «А я агрономом». Потім нам роздали завдання, я бачу, що там хімія, яку я не дуже знала. А у неї — біологія, причому такі запитання, на які я можу відповісти. Тому я її попросила, щоб мені також дала біологію. Через два тижні зателефонували і сказали, що я вступила до університету на агронома».
Відтоді життя Тетяни Щербини змінилося назавжди. Після проходження практики на підприємстві «Щорссільгоспсервіс», поля якого розташовані у Сновському та Менському районах Чернігівської області (земельний банк — 6500 га), керівництво запросило дівчину на роботу, оскільки оцінило її здібності. Спершу майбутньому агроному було непросто. Проте під крилом досвідчених спеціалістів пані Тетяна змогла опанувати професію та стати першокласним фахівцем.
«Перший місяць був дуже важким. Батьки вирішили, що це робота не для дівчини і всіляко мене відмовляли. Коли прийшла в господарство, тут був агрономом досвідчений спеціаліст Віктор Миколайович. Він мене багато чому навчив, і я зрозуміла, що залишуся тут працювати», — розповідає пані Тетяна.
Мотивація як стан душі
Найбільше Тетяну Щербину мотивує те, що робота дає задоволення. Кожний рік вона навчається новому, ставить перед собою цілі й намагається їх виконувати з максимальною самовіддачею. «Найголовніше в моїй роботі — поставити собі мету. Оскільки на початку року складається план по очікуваних результатах роботи, керівництво покладає на тебе певні надії, і ти не можеш підвести», — підкреслює пані Тетяна.
Інтуїція нерідко допомагає жінкам знайти вихід навіть у найскладніших ситуаціях. Агро — не виняток. Зокрема, цьогоріч шосте чуття підказало пані Тетяні розпочати посів соняшника 28 березня, що несло певну загрозу. Утім, ризик виправдав усі очікування.
«Ми дуже ризикували, і директори хвилювалися з цього приводу. Все одно я наполягла на своєму! І коли ми почали сумніватися у правильності рішення, довела, що це потрібно робити. Ми ризикнули та отримали гарний результат по врожайності. Жіноча інтуїція мене не підвела. Сільське господарство — це постійний ризик. Тут або ризикуєш, або просто очікуєш, що вийде», — з гордістю розповідає Тетяна Щербина.
Та не менш важливу роль відіграє злагоджена командна робота, без якої, за словами героїні, успіху досягнути було б непросто: «Обов’язково потрібно, щоб була команда, яка тебе підтримає і допоможе в цій роботі. Це дуже важливо. У нас цього року виникла одна ситуація, то люди працювали день і ніч, і ніхто не казав, мовляв, я своє відпрацював і піду додому. Потрібно, отже, потрібно».
Також читайте: