Сорго сприяє виведенню бур’янів

Сорго (Sorghum) — рід одно- та багаторічних рослин родини тонконогових (Poaceae), що охоплює до 50 дикоростучих і культурних видів. Сорго є найважливішою кормової, технічної та продовольчою культурою, яка займає широкий ареал обробітку в усьому світі.

З нього виробляють борошно, крупу, спирт, крохмаль та інше. Із стебел цукрового сорго (містить до 18 % цукру) отримують патоку (сорговий мед). Зерно і зелену масу використовують на корм великій рогатій худобі. Солома використовується як сировина для виробництва паперу, картону, плетених виробів, віників, нею вкривають дахи, використовують на паливо, для загорож. З сухих стебел деяких видів отримують червону фарбу для обробки шкір. Треба зважати на те, що молоді рослини багатьох видів сорго отруйні.

Нагадаємо, про Вирощювання кропу з високою якостю.

В Україні — 6 видів, з них культивуються 4, переважно в південних частинах країни. Економічно найважливіший вид — звичайне або цукрове сорго (Sorghum bicolor), зерно якого використовують для споживання, на фураж та для переробки на мелясу, крохмаль (74 %) і спирт.

Ще одним плюсом сорго э те, що ввівши його у сівозміну він сприяє виведенню деяких особливо злісних бур’янів: райграсу, будяку та берізки. Аграрії також розміщують сорго перед соняшником – послідовність двох ярих культур розв’язує проблему видалення бур’янів, зокрема райграсу, на наступних зернових культурах.

Загалом сорго є стійким до хвороб і шкідників, хіба що може уражуватися грибами типу Fusarium чи Macrophomina. Проте якщо дещо скоротити норми внесення азоту, то деяких хвороб можна уникнути.

Відповідно буде й економія на добривах. Хоча загалом сорго невибаглива культура щодо живлення, зокрема й азотного.

Після збирання врожаю значна частина макроелементів повертається в ґрунт: 40% – азоту, 80-85 – калію й 20-30% – фосфору. Кількість унесених добрив визначається залежно від показника врожайності.