У 2018 році до Держпродспоживслужби надійшло понад 1,3 тис. скарг на інтернет-магазини
У 2018 році до Держпродспоживслужби надійшло понад 20,9 тис. звернень споживачів щодо порушення їх прав при придбанні продукції, з них понад 1,3 тис. – щодо придбання товарів в інтернет-магазинах.
Про це повідомляє сайт відомства.
Порівняно з 2017 роком спостерігається тенденція до збільшення загальної кількості скарг споживачів: у 2018 році загальна кількість звернень збільшилася на 6% (з 19,7 до 20,9 тис.), а чисельність скарг на інтернет-магазини збільшилася на 3,7 % (з 1,275 тис. до 1,322 тис.).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії.
Статтею 7 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про: повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця; місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи – підприємця; адресу електронної пошти та/або адресу інтернет-магазину.
Водночас, наведені норми законодавства України встановлюють обов’язок виключно для продавців. Власник інтернет-магазину (домену) не несе ніякої відповідальності за розміщення інформації у недостатньому обсязі.
Встановити особу продавця в багатьох випадках неможливо як до моменту придбання товару, так і після, оскільки продавець видає не фіскальний чек, а інший розрахунковий документ, який не відповідає формі, встановленій законодавством.
При здійсненні державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів Держпродспоживслужба та її територіальні органи зобов’язані дотримуватися вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до статті цього закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, що має містити найменування суб'єкта господарювання стосовно якого буде здійснюватися захід. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, де зазначаються найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо чиєї діяльності здійснюється захід, а також адреса місцезнаходження суб'єкта господарювання.
Аналіз скарг споживачів, що надходять на адресу Держпродспоживслужби, свідчить, щоінтернет-магазини на своїх сайтах не надають інформацію про організаційно-правову форму, повне найменування та адресу місцезнаходження суб’єкта господарювання, що призводить до масових порушень прав споживачів на інформацію про продавця та на висловлення незадоволення споживачами отриманими товарами та послугами, що передбачено Законом України «Про захист прав споживачів».
Зазвичай, на сайтах інтернет-магазинів у розділі «Контакти» зазначаються тільки телефонні номери та адреси електронної пошти.
Відсутність вищезазначеної інформації надає можливість недобросовісним суб’єктам господарювання, що здійснюють реалізацію товарів через інтернет-магазини, вчиняти такі порушення прав споживачів:
- після оплати товар не доставляється споживачеві;
- у разі наявності у товару істотного недоліку споживачеві не повертаються кошти;
- здійснюється доставка товару, який не відповідає заявленим характеристикам.
Крім того, відсутність на сайтах інтернет-магазинів необхідної інформації унеможливлює проведення Держпродспоживслужбою повного та об’єктивного розгляду скарг споживачів із проведенням позапланових перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів.
Крім того, основною причиною відмови сервісних центрів, до яких звертаються споживачі при виявленні у товарі недоліку із проханням відремонтувати придбаний в інтернеті товар за гарантією є те, що інтернет-магазини часто реалізовують споживачам вироби, які не призначений для продажу на території України. Іншими словами, цей товар завезений в Україну нелегально - поза митним контролем, тобто контрабандним шляхом.
Вважаємо, що на сьогодні необхідне нормативне врегулювання діяльності інтернет-магазинів, в т.ч. інформаційних посередників з метою запобігання порушень прав споживачів, легалізації та виводу з тіні значного сегменту малого та середнього бізнесу.
Наразі у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації діяльності суб’єктів електронної комерції» (№ 6754).
Він передбачає надання Держпродспоживслужбі повноважень приймати рішення про призупинення доступу до веб-сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах) у випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію», а також надавати приписи про усунення порушень у випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію».
Також читайте:
- Затверджені критерії оцінювання ризику діяльності та періодичність планових перевірок у сфері біологічної і генетичної безпеки сільськогосподарських рослин
- Погодні та ресурсні умови сприяють успішному проведенню посівної кампанії, - В.Топчій
- Понад 70% українських аграріїв не можуть самостійно розпізнати фальсифікат посівного матеріалу - САУ
- Мінагрополітики та ОЕСР поглиблять співпрацю щодо тестувань сільськогосподарської техніки