Україна має практично необмежені можливості з експорту амарантової продукції
В поточному році основні та пожнивні посіви на насіння складатимуть до 4 000 га (близько 500 га – на вегетативну масу). Враховуючи те, що більшість господарств вирощують амарант вперше, валовий збір варто очікувати близько 4 000 тон, тобто 1 т/га.
Про це повідомив директор Асоціації виробників амаранту і амарантової продукції Олександр Дуда. “Врожай прийматимуть два спеціалізованих центра з очистки та сушіння амаранту – м. Дніпро та м. Васильків Київської області, приблизно порівну”, – додав експрет.
За прогнозами фахівця, близько 2000 т насіння амаранту (в першу чергу органічного) буде експортовано у вигляді насіння та продукції переробки (крупи, борошна, макухи, олії).
Решта (2000 т) буде спожите на внутрішньому ринку. Основна продукція (за валовим доходом від реалізації):
– шліфована крупа – 30%;
– корми, прикормки для риб – 20%;
– олія – 10%;
– хлібо-булочні, макаронні та кондитерські вироби (з амарантового борошна) – 10%;
– косметичні засоби – 10%;
– борошно – 5%;
– пластівці – 5%;
– вироби на основі взірваного та екструдованого амаранту – 5%;
– інше (чай, фармацевтичні препарати, панірувальні сухарі, суміші для дитячого харчування, екстракти, горілчані вироби) – 5%
Основні експортні позиції:
– шліфована крупа – 2 €/кг;
– олія холодного пресування – 40 €/л;
– екстрагована олія – 20 €/л;
– макуха – 0,3 €/кг;
– шрот – 0,25 €/кг;
– гранульоване трав’яне борошно – 0,2 €/кг.
– товарне насіння – 0,8 €/кг.
В органічному сегменті ціна на 10-30% дорожче.
Також Олександр Дуда дає прогноз на 2020 рік – посівні площі близько 30 000 га, з них 3 000 га – на вегетативну масу та 5 000 га органічних, середня врожайність насіння – 15 т/га. Валовий збір насіння – 40 000 т.
Реалізація на експорт насіння та продукції переробки з нього – 10 000 т, а також трав’яної гранули – 5 000 т.
Сегментація за видами продукції:
– шліфована крупа – 20%;
– корми, прикормки для риб – 20%;
– хлібо-булочні, макаронні та кондитерські вироби (з амарантового борошна) – 10%;
– олія – 10%;
– пластівці – 10%;
– косметичні засоби – 10%;
– фармацевтичні препарати – 5%;
– суміші для дитячого харчування, панірувальні сухарі – 5%;
– вироби на основі взірваного та екструдованого амаранту – 5%;
– інше (чай, борошно, екстракти, горілчані вироби) – 5%.
Україна має практично необмежені можливості з експорту амарантової макухи, шрота та трав’яної гранули з амаранту через їх відмінні кормові, імуностимулюючі та протипаразитарні властивості та помірну ціну – 0,2-0,3 €/кг – зазначає експерт.
Крім цього, є також гарні перспективи експорту органічного насіння амаранту та продукції з нього, бо за якістю воно одне з найкращих у світі – каже Олександр Дуда.
За словами фахівця, площі під амарантом, обсяги переробки та реалізації будуть тільки зростати протягом багатьох років, бо дуже багато факторів накладаються (посухостійкість, відмінний попередник, вирощується в усіх регіонах України на богарі, широкий спектр переробки, рослинний протеїн, відсутність глютену, унікальні лікувальні та косметичні властивості, висока рентабельність, органічна технологія вирощування, пожнивні посіви тощо).
Також читайте: