Український науковець розробив унікальну лікувальну медову жуйку

20.01.2020, Служба новин
Український науковець розробив унікальну лікувальну медову жуйку Рис.1

Професор кафедри хімії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор технічних наук, академік АТН України, калушанин Сергій Курта — відомий науковець та винахідник. Одна з останніх його розробок успішно пройшла випробування та реально може прислужитися для відкриття в Україні першої фабрики з виробництва профілактично-лікувальної жуйки “Медівник”.

endshio.jpg yaros.jpg galop-bt-okean.jpg kapelnuy-poliv1.jpg evro-bt-okean.jpg

“Жуйка виготовлена з натурального меду, воску, пилку і прополісу, в ній немає цукру чи штучних добавок. Винаходу жуйки передувало моє захворювання ясен з ознаками пародонтозу і випадання зубів. Я вирішив розробити профілактично-лікувальний засіб для боротьби з гінгівітом, пародонтитом і пародонтозом.

Багато літератури довелось перечитати, допоки в якомусь слов’янському довіднику за 18 століття знайшов дуже старий рецепт проти кровоточивості ясен. У лабораторії я його відтворив, виготовивши оброблений відповідним чином мед. Прикладав його до ясен, використовуючи вату. Цей спеціальний мед мені одразу допоміг: зняв болі, ясна стали менше кровоточити й боліти”, — розповідає науковець.

Оскільки прикладати мед з ватою до ясен незручно, Сергій Курта придумав й розробив жуйку “Медівник” у вигляді жувальної цукерки з бджолиного меду, покритої оболонкою з натурального воску.

“Над втіленням цієї ідеї почали працювати десь в 2011 році, форму для виготовлення жуйки з восковим покриттям вперше випробували в 2015 році.

А в 2018 році ми разом зі студенткою-хіміком Мартою Цап, яка захистила цього року магістерську роботу на цю тему, виграли перший конкурс стартапів й отримали на реалізацію цього проєкту 100 тис. гривень”, — зазначає калушанин.

Зразки жувальної гумки перевірили в Науково-дослідницькому і навчальному центрі молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок медичного факультету Ужгородського національного університету. У випробуваннях взяли участь 36 пацієнтів.

Упродовж 7-ми днів вони під контролем стоматологів жували по одній гумці “Медівник” три рази на день після їжі.

Після тижневого курсу лікування було підтверджено, що у 72,5% пацієнтів припинилися або зникли ознаки захворювань. В акті клінічних досліджень також відзначено, що жуйка «Медівник» має яскраво виражені профілактичні, протизапальні, в’яжучі, антиінфекційні, антимікробні та антибактеріальні властивості, не має негативної дії на організм і не викликає ускладнень при тривалому використанні, в тому числі у дітей.

Ці клінічні випробування жуйки оплатили за кошти, які отримали за перемогу на конкурсі стартапів. Решту суми використали, щоб придбати прилади для аналітичного контролю.

“Ми мусимо аналізувати продукти бджільництва, які використовуються для виготовлення жуйок, наприклад, визначати в’язкість воску, вміст глюкози і фруктози в меді тощо. Відповідно цими приладами ми користуємося, виробляючи вручну медові жувальні гумки в лабораторних умовах.

А щоб налагодити серійне промислове виробництво жуйки “Медівник”, треба вкласти великі кошти, знайти спонсора. Щоб закупити обладнання, запустити виробництво та вийти на ринок з продукцією в обсязі 360 тис. штук на рік, знадобиться 75-100 тис. доларів”, — запевняє Сергій Курта.

Для розміщення та налагодження виробництва жуйки не потрібно великого приміщення: все обладнання може вміститися в кімнаті невеликого розміру.

“Жуйку “Медівник” хотілося б виробляти в Калуші, або принаймні в Україні. Виробничий процес можна організувати і на території пасіки, адже в бджолярів ми зараз купуємо віск, мед, прополіс і пилок, щоб виготовляти жуйку в лабораторії способом handmade”, — розповідає калушанин.

Продуктивність ручного виробництва жуйок невисока — 80-100 штук, цим, як правило, займається одна людина. Жуйки виробляють для випробувань, на замовлення пацієнтів, які мають стоматологічні захворювання, лікарів й інших клієнтів.

Також читайте:

Джерело: 
www.seeds.org.ua.
Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України та світу на нашій сторінці в Facebook, Twitter Telegram.
Читайте більше новин з розділів: