Урожайність органічного жита вдвічі більша, ніж при звичайному способі вирощування
Завдяки органічній технології вирощування ПСП «ім. Шевченка» у Київській області отримало 5,6 т/га жита, 3 т/га сої та 1,7 т/га сочевиці. Для порівняння, в середньому по Україні жита зібрали при традиційному способі вирощування 2,6 т/га, сої — 2,3 т/га. Але площі по Україні під органікою скорочуються через складність технології.
За словами Галини Кротевич, агронома господарства, це спростовує міф про те, що при переході на органічне виробництво продуктивність культур падає.
Причому 5.6 т/га жита було отримано не від гібрида, а на сортосуміші, насіння якої придбали в Інституті рослинництва, розповідає вона.
Такої врожайності господарство досягло за рахунок агротехнології. Протягом двох років перехідного періоду жита збирали 30 ц, потім – більше. Кротевич розповідає, що з гербіцидами працювати легше. А ось при органічному виробництві агрономові доведеться згадати про борону і каток.
Відразу після посіву органічних полів проводять обробку. Щоб уникнути великої кількості бур’янів, на сою і сочевицю пускають штригель-борону на четвертий день після висіву. Після сходів – повторно. І ще раз за необхідності боронують через тиждень. Зайвих культивацій намагаються не проводити, щоб не втратити вологу.
У випадку жита все починається з осіннього вирівнювання ґрунту: оранка, передпосівна культивація. Навесні посіви обробляють ротаційної бороною.
Для боротьби з хворобами застосовують цілий комплекс заходів: відмова від власного насінництва, дотримання сівозміни і т. д.
А ось з шкідниками майже нічого не поробиш, каже Кротевич. У цьому році на полях був помічений хлібний жук, потім шкідник перелетів до сусідів. А від проблем зі шкідниками на сої і сочевиці врятувала трихограма, яку розкидали з безпілотника.
Нагадаємо, останнім часом площі під органічним виробництвом в Україні скоротилися на чверть. Це сталося через часткову десертифікацію та відмову фермерів вирощувати органіку. Експерти пояснюють: такий вид виробництва досить складний і вимагає глибоких агрономічних знань, більших трудових зусиль та терпіння.
Також читайте:
