В Україні створено Асоціацію, яка опікуватиметься збереженням ґрунтів
Під час прес-конференції «Родючі ґрунти України: міф чи реальність?», що пройшла 28 листопада, представлено офіційно зареєстроване Українське ґрунтове партнерство (УҐП). В Україні УҐП діятиме в унікальній організаційній формі неприбуткової Асоціації, засновниками якої виступили повідні наукові інститути та державні установи, діяльність яких спрямована на стале управління ґрунтовими ресурсами.
Асоціацію створено за підтримки ФАО, вона діятиме під егідою Глобального ґрунтового партнерства як єдина національна платформа для сприяння діалогу і співпраці між міністерствами, провідними установами, існуючими дослідницькими школами і лабораторіями із земельних ресурсів та іншими зацікавленими сторонами. Це сприятиме формуванню бази моніторингу стану ґрунтів, продуктивності земель і запасів вуглецю, у відповідності до міжнародних стандартів.
"Ґрунти — вичерпний ресурс. Його споживачем є кожна людина, хоч і не це всі усвідомлюють. 98% продуктів харчування, які ми споживаємо, приходять до нас «із землі». Продовольча безпека в усьому світі залежить від стану і якості ґрунтів. На жаль, деградація земель в Україні відбувається досить швидко", — зазначила Оксана Рябченко, координаторка проекту ГЕФ/ФАО з інтегрованого управління природними ресурсами. За оцінками провідних українських ґрунтознавців, водна ерозія охоплює 13,4 млн. га, в тому числі 10,6 млн. га орних земель. Ерозія безпосередньо впливає на родючість ґрунтів і сільськогосподарське виробництво, що може призвести до значних економічних втрат, понад 20 млрд. гривень у рік.
Щороку спеціалізованими науковими інститутами вже здійснюється моніторинг 750 тис ділянок. Але, як зазначає Олена Альшанова, заступниця директора департаменту аграрної політики Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, є ініціатива передати функцію контролю за родючістю ґрунтів від держави до інших установ/організацій або органів місцевого самоврядування.
«Особливо важливою ця тема є в рамках сьогодення, так як одним з пріоритетних завдань уряду є земельна реформа. І те, яким чином при договірних умовах зберігатиметься і забезпечуватиметься збереження родючості ґрунтів є надзвичайно актуальним», — додає пані Альшанова.
«Чорноземні ґрунти, якими так пишається Україна — не прості ґрунти, вони дуже уразливі. Ці ґрунти дуже швидко піддаються впливам природного, техногенного та антропогенного характеру. Зміни стають помітними за 5–10–20 років, за цей час уже можуть наступити незворотні зміни, — зазначає Микола Мірошниченко, голова Українського ґрунтового партнерства. — Тому першочергова функція новоствореної асоціації — донести правильні наукові знання до кожного українця, щоб відновити статус ґрунту як національного багатства нашої країни».
Платформа займатиме важливу роль у поширенні і координації ініціатив із досягнення нейтрального рівня деградації ґрунтів до 2030 року, які Україна зобов’язалась виконати, підписавши Конвенцію ООН по боротьбі з опустелюванням. Охорона родючих земель і комплексне управління природними ресурсами є національним пріоритетним напрямком співпраці між Україною та ФАО, а також частиною українського національного робочого плану по боротьбі з опустелюванням.
Діяльність спільного чотирирічного проекту ФАО та ГЕФ «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України», в рамках якого стало можливим створення Українського ґрунтового партнерства, пов’язана з більш глобальними зусиллями, оскільки сприяє досягненню Цілі 15 сталого розвитку «життя на землі».
Також читайте: