блішка рiпакова
Яйця самки вiдкладають у вереснi, розмiщуючи їх у грунт бiля кормових рослин - рiпака та iнших хрестоцвiтих. Личинки виходять з яєць восени i проникають у черешки стебел, прогризаючи в них ходи. У озимого рiпака личинки звичайно пошкоджують точку росту, внаслiдок чого рослини гинуть. Весною на початку цвiтiння рiпака, личинки залазять у грунт на глибину 1-5 см, де й заляльковуються у земляних комiрках. Жуки виходять з лялечок у травнi, живляться листям хрестоцвiтих.Пiд час лiтньої спеки личинки перебувають у станi спокою до осенi. Крiм озимого рiпака можуть пошкоджувати капусту та iншi хрестоцвiтi. Тканини рослин в мiсцях пошкодження личинкою загнивають, а стебла насiнникiв ламаються.
Стрибаючий жук довжиною 3,5-5 мм. Тiло темно-синє або темно-зелене з металевим блиском; вусики 10-члениковi; основа їх, переднiй бiк, голова i ноги (крiм дуже потовщених стрибальних стегон заднiх нiг) рудувато-жовтi. Трапляються жуки з бурувато-жовтими надкрилами i чорно-синiми грудьми. Яйце овальне, рудувате, довжиною 0,8 мм, у поперечнику 0,4 мм. Личинка довжиною 6-7 мм, сiрувато-бiла, з чорними бородавкоподiбними утворами на тiлi. Останнiй сегмент закiнчується двома загнутими вгору шипами. Лялечка довжиною 4-5 мм жовтувато-бiла.
