Борошняний хрущак

Борошняний хрущак
Борошняний хрущак
Борошняний хрущак
Борошняний хрущак
Борошняний хрущак
Борошняний хрущак
Офіційна назва: 
Борошняний хрущак
Назва російською мовою: 
Мучной хрущак.
Назва латиною: 
Tenebrio molitor.
Короткий опис: 

Хрущаки проникають у зернову купу й розміщуються у міжзернових просторах, де і проходять усі стадії розвитку жука, тому ззовні шкідник може бути непомітний. У сипучих продуктах їх легше побачити, бо там вони залишаються на поверхні, однак вони уникають прямого світла. Також велика чисельність жуків хрущака викликає поступову зміну кольору сипучих продуктів, до прикладу, борошно поступово може набути від бузкового до сірого кольору.

Ці шкідники неохоче виходять на поверхню в холодні періоди, тому за пастками на шкідників їх можна і не виявити в холодну пору. Щоб виявити хрущаків у зерні, найкраще періодично проводити перевірку. Для цього можна скористатися послугами лабораторій або ж спробувати виявити шкідників самостійно. Слід взяти зернові проби з різних місць і з різної глибини чи під час переміщення зерна складською транспортною системою. Зразок повинен бути не менше 1 кг. Спершу зерно слід просіяти ситом, з отворами трохи меншими, аніж ядра. Потім — дослідити його на виявлення пошкоджень та живих або мертвих шкідників, посліду, линьки тощо

Зовнішній вигляд: 

Жук завдовжки 12 - 16 мм, чорнобурий, з жирним блиском; надкрила з поздовжніми бородавками, утвореними рядами неглибоких цяток, вусики короткі, слабко потовщені до верхівки; передньоспинка значно ширша за свою довжину. Яйце 1,7 - 1,8 мм, молочнобіле, овальне, блискуче. Личинка – 25 - 30 мм, жовта; передні ноги довші від середніх і задніх; вершина дев’ятого сегмента черевця з двома зближеними шипами, загнутими вгору, по боках яких знаходиться по два маленьких шипики. Личинка борошняного хрущака відома як «борошняний хробак», розводиться на корм рибі й птиці. Лялечка завдовжки 16 - 18 мм, жовтувата, із чотирикутними гребенеподібними придатками з боків черевних сегментів і двома рогоподібними виростами на кінці тіла.

Розвиток: 

Зимують личинки в неопалюваних складських приміщеннях або в природних умовах. Личинки за сприяЖук завдовжки 12 - 16 мм, чорнобурий, з жирним блиском; надкрила з поздовжніми бородавками, утвореними рядами неглибоких цяток, вусики короткі, слабко потовщені до верхівки; передньоспинка значно ширша за свою довжину. Яйце 1,7 - 1,8 мм, молочнобіле, овальне, блискуче. Личинка – 25 - 30 мм, жовта; передні ноги довші від середніх і задніх; вершина дев’ятого сегмента черевця з двома зближеними шипами, загнутими вгору, по боках яких знаходиться по два маленьких шипики. Личинка борошняного хрущака відома як «борошняний хробак», розводиться на корм рибі й птиці. Лялечка завдовжки 16 - 18 мм, жовтувата, із чотирикутними гребенеподібними придатками з боків черевних сегментів і двома рогоподібними виростами на кінці тіла.тливих умов линяють до 15 разів, а в разі нестачі корму – до 31 разу. Розвиток їх за сприятливих умов триває близько року, за несприятливих – до двох років. Личинки стійкі до коливань температури: при -5 °С гинуть упродовж 75 - 80 діб, при -10 °С – через місяць, а за температури понад +50 °С гинуть упродовж години. Заляльковуються навесні за дощатими обшивками, у щілинах, швах мішків та інших затишних місцях. Розвиток лялечки триває від 6 до 47 діб залежно від температури. Жуки з’являються пізньої весни або на початку літа. Ведуть прихований спосіб життя й активні вночі. У масовій кількості збираються на світло. У неопалюваних приміщеннях розвивається одне покоління, в опалюваних – неповних два. Самки відкладають яйця по одному або групами, приклеюючи їх на продукти, тару, стіни. Одна самка за добу може відкласти до 40, а упродовж життя – до 550 яєць.

Пошкоджують: 

жуки і личинки пошкоджують борошно, крупу, висівки, а також зерно, сухарі, макаронні вироби.

 
Природні вороги: 
Чисельність хрущака певною мірою знижує хижий кліщ Caloglyphus mycophagus Megn.Під впливом прямих сонячних променів гинуть упродовж 10 хвилин.
Поріг шкідливості: 

при перших ознаках

Поширення: 

Поширений повсюдно

Заходи захисту: 

Очищення місць тимчасового зберігання зерна та його первинної обробки, машин і механізмів. Ретельна обробка зерносховищ, складських приміщень і тари, витримування режиму зберігання зерна і зернопродуктів. Винищувальні заходи включають механічні, фізичні й хімічні. Механічні заходи полягають в очищенні зерна на зерноочисних машинах. Фізичні складаються із сушіння зерна, круп та інших зернопродуктів на сушарках, охолодження і проморожування зерна та круп активним і пасивним способами, сушіння зерна на сонці, а також застосування йонізуючих випромінювань для обробки зерна і продуктів. Хімічні заходи боротьби полягають у дезінсекції зерна, продуктів і складських приміщень хімічними препаратами шляхом газації, пасивної чи активної фумігації.