Бура грушево-зонтична попелиця

Бура грушево-зонтична попелиця
Офіційна назва: 
Бура грушево-зонтична попелиця
Назва російською мовою: 
Тля грушево-зонтичная бурая.
Назва латиною: 
Anuraphis subterranea Walk..
Короткий опис: 

Потомство мігрантів — безкрилі партеногенетичні самки — живуть великими колоніями на кореневій шийці та корінні вторинних хазяїв. Пошкоджене внаслідок живлення попелиць листя складається уздовж центральної жилки нижньою поверхнею всередину, утворюючи подобу гала, в якому живуть і живляться личинки. Листя набуває жовтого або червонуватого забарвлення. При живленні личинок амфігонного покоління на листі утворюються іржаві плями.У Криму і степових районах значної шкоди груші можуть завдавати кілька видів попелиць також з дводомним циклом розвитку: зелена грушевозонтична попелиця — AnuraphispyrilaseriShap. (вторинні хазяї — пастернак і борщовик), попелицялистокрутка — DysaphisreaumuriMordv. (вторинний хазяїн — підмаренник), грушевозлакова попелиця — MelanaphispirariaPass. (вторинний хазяїн — злаки). На попелиці паразитують їздці з родини Aphidiidae — Ephedrus cerasicola Stary., Paralipsis enervis Nees., Areopraon lepelleyi Watorst, з родини Aphelinidae — Aphelinus caonia Walk., A. flaviceps Fyrst.

Зовнішній вигляд: 

Самка засновниця розміром 2,6 мм, широкоовальна, темнобура; голова, передньогруди, 5членикові вусики, трубочки й ноги чорні. Крилата партеногенетична самка розміром 2,4 мм, голова і груди чорні, блискучі; черевце темнокоричневе з чорною плямою посередині четвертого — шостого тергітів, вусики 6членикові. Самкастатеноска — 2,2 мм, черевце коричневобуре з чорними поперечними смугами на тергітах, вусики 6членикові. Амфігонна самка завдовжки 1,4 мм, видовженоовальна, коричневобура; вусики 5членикові, світлі; трубочки бурі з чорною верхівкою; хвостик бурий. Самець — 1,2 мм, тіло черевця плоске, звужене до верхівки. Яйце розміром 0,4 – 0,5 мм, спочатку світложовте, через 3 – 4 доби — чорне, блискуче.

Розвиток: 

Зимують запліднені яйця в тріщинах кори. Личинки відроджуються на початку розпускання бруньок. Через 25 – 30 діб личинки перетворюються на партеногенетичних самокзасновниць, які за 13 – 15 діб життя відроджують 50 – 80 личинок. Завершивши розвиток, личинки перетворюються на крилатих мігрантів, які перелітають на пастернак або борщівник, де додатково живляться.У серпні — вересні на пастернаку або борщівнику з’являються крилаті й безкрилі статеноски. Крилаті статеноски ремігрують на грушу, де відроджують 10 – 23 личинки, які, завершивши розвиток, перетворюються на амфігонних самок. Безкрилі статеноски на вторинних хазяях відроджують личинок, які з часом перетворюються на крилатих самців. Самці прилітають до самок і після спарювання самка відкладає від 1 до 4 яєць, які залишаються до весни.

Пошкоджують: 

Пошкоджує грушу.

 
Природні вороги: 
Регульованим співвідношенням попелиць і афідофагів є один афідофаг на 30 личинок шкідника. За такого співвідношення застосування афіцидів недоцільне.
Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

Засоби захисту плодових дерев від попелиць. Вирізання прикореневої порості й жирових пагонів, які особливо інтенсивно заселяються попелицями.
При чисельності понад 10 - 20 яєць на 10 см пагонів необхідно в осередках розмноження шкідника рано навесні, до розпускання бруньок, за температури не нижче +4 °С провести обприскування – промивання дерев овіцидами.
Якщо щільність заселення попелицею перевищує 5 колоній на 100 листків, необхідна обробка інсектицидами.

Перелік стійких сортів

яблуня

Яблуня (підщепа)

Шкідники декількох культур

Попелиці

Список шкідників, хвороб, бур'янів групи

Попелиці , численні наведені нижче види у розбивці за культурами:

Злаки:

Звичайна злакова попелиця, Schizaphis graminum, велика злакова попелиця, Sitobion avenae, черемхова попелиця, Rhopalosiphum padi,

ячмінна попелиця, Brachycolus noxius, крушинна попелиця,

Aphis nasturtii, кукурудзяна попелиця, Rhopalosiphum maidis, волохата кукурудзяна попелиця, Rungsia maydis, бурякова попелиця, Aphis fabae

Бобові культури:

Горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum, люцернова попелиця Aphis craccivora

Соняшник/ сафлор:

Мигдалева попелиця,

Brachycaudus helichrysi

Буряки:

Бурякова попелиця, Aphis fabae, Коренева бурякова попелиця,

Pemphigus fuscicornis Льон/Мак/Коноплі:

Горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum

Капустяні:

Капустяна попелиця, Brevicoryne brassicae

Окружкові:

види родів Cavariella, Aphis і Myzus,

Гарбузові:

Бавовняна попелиця, Aphis gossypii, горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum Пасльонові культури:

Велика картопляна попелиця, Macrosiphum euphorbiae, звичайна картопляна попелиця, Aulacorthum solani, баштанна попелиця,

Aphis gossypii, зелена персикова попелиця, Myzus persicae

Салат-латук:

Салатна попелиця, Nasonovia ribisnigri, зелена персикова попелиця, Myzus persicae, ожинова попелиця, Aphis gossypii

Зерняткові фрукти:

Зелена яблунева попелиця, Aphis pomi

Полуниця:

Aphis forbesi

Смородина:

Смородинова попелиця, Cryptomyzus ribis

Опис

Паразитують на нижній поверхні листків, стеблах і верхівкових бруньках, дорослі особини та лялечки висмоктують сік рослини за допомогою колючосисного ротового апарату і випорожняються, залишаючи на листі падь. На цій паді утворюються чорний наліт грибів, послаблюючи фотосинтез. Попелиці різноманітні за кольором: більшість - зелені, деякі - фіолетові та чорні.

На заражених паразитами рослинах листя жовтіє, зупиняється у розвитку, деформується та втрачає енергію. Активне живлення паразитів вбиває саджанці, спричиняючи зупинку росту, скручування листя, затримку цвітіння та погіршення зав'язування насіння. Кореневі попелиці: Блідо-жовті попелиці живляться волокнистими коренями, спричиняючи в'янення та загибель усієї рослини. Сильно пошкоджене коріння легко витягається з ґрунту. Трапляються роки, коли через попелицю врожай буряка скорочується аж на 30%.

Запобіжні заходи / інструменти

Природними ворогами попелиці є браконіди, туруни, павуки, жуки-хижаки, сонечка, золотоочки, клопи-мисливці, мошки та личинки дзюрчалки.

Для моніторингу популяції попелиці перевірте, чи на нижній поверхні листків і біля бруньок немає груп або колоній попелиці. Необхідний своєчасний контроль, бо попелиці швидко розмножуються. Посадіть біля культури, яку треба захистити від паразитів, рослини-приманки на кшталт люпину, настурції та тимофіївки (потім викорчуйте їх або обприскайте).

Хорошими культурами-ущільнювачами є аніс, цибуля-трибулька, часник, цибуля та редиска.

Боріться з мурахами, які захищають попелицю.

Не використовуйте високі дози добре розчинних азотних добрив. Натомість вносьте добриво у 3 етапи: під час посіву, на вегетативному та репродуктивному етапах розвитку рослини.

Для моніторингу присутності та визначення відносної кількості паразитів використовуйте на полі жовті клейові пастки. Попелицю відлякує алюмінієва фольга та сіра мульча.

Куративні пестициди

Порогу лікування не виявлено.

Нефабричні екстракти чилі та часнику

мінеральні олії

імідаклоприд

ацетаміприд

тіаметоксам

диметоат,

спіродіклофен,

спіротетрамат

піметрозин