Цикадка зелена

Цикадка зелена
Цикадка зелена
Цикадка зелена
Цикадка зелена
Цикадка зелена
Цикадка зелена
Офіційна назва: 
Цикадка зелена
Назва російською мовою: 
Цикадка зеленая.
Назва латиною: 
Cicadella viridis.
Тип шкідника: 
Зовнішній вигляд: 

Імаго до 9 мм завдовжки, надкрила зелені, на верхівці прозорі; передня частина тіла жовтувата, далі зеленкуватожовта; на голові між очима дві чорні плями трикутної форми; вусикова щетинка довга; передньоспинка вужча, ніж голова. Щиток жовтуватий, вужчий, ніж передньоспинка; ніжки жовті; задня пара гомілок більша, ніж інші, і з усіх боків має численні тонкі шпичаки.

Розвиток: 

Зимують яйця, відкладені у надріз кори півмісяцевої форми на молодих деревах і кущах плодових та лісових насаджень. Личинки першого покоління відроджуються у травні, спускаються з дерев і живляться соком на стеблах і листках злакових, осокових та інших рослин. Розвиток личинок триває 47 - 54 доби. У червні з’являються крилаті особини і самки починають відкладати яйця на злакових рослинах, у тому числі на рисі. Наприкінці червня – на початку липня відроджуються личинки, які помітно пошкоджують рослини на рисових чеках. У серпні дорослі продовжують живлення на злакових рослинах і відкладають яйця на деревах і кущах. Плодючість самок – близько 100 яєць. Упродовж року розвивається два покоління.

Пошкоджують: 

Поліфаг. Пошшкоджує злакові та інші однодольні рослини, осокову рослинність на луках, у заплавах, пошкоджує рис. Iмаго i личинки висмоктують сiк в прикореневiй частинi рослин, майже нiколи не пiднiмаючись у верхнi яруси. Особливо активнi в посушливий перiод. При відкладанні яєць самки пропилюють на нижньому боці листка або на стеблі довгасті надрізи, навколо яких утворюються червонобурі плямки, обведені жовтуватим обідком. Пошкоджені листки, піхви, стеблини стають жовтуватими, поступово відмирають, волоть стає рідкою, зменшується кількість і знижується якість урожаю.

 
Поріг шкідливості: 

ЕПШ становить 200 - 300 екз/м2.

Поширення: 

Поширена скрізь по Україні.

Заходи захисту: 

Рано навесні знищення бур’янів і рослинних решток на узбіччях шляхів, перелогах, уздовж каналів та на сусідніх полях зернових культур, що є джерелами накопичення та поширення цикад. Обприскування рису під час масової появи цикад (200 - 300 екз/м2). На сусідніх полях зернових злакових суходільних культур – такі самі обробки при чисельності цикад, що перевищує 50 - 150 екз/м2.
Обприскування восени чагарників і дерев поблизу рисових чеків інсектицидами для знищення самок під час відкладання яєць. Рису шкодить також смугаста цикадка, захист від якої такий самий, як і від темної цикадки.