Капустянка звичайна
Живе у поверхневому шарі ґрунту в норах і лише зрідка з’являється на поверхні: пізно увечері та вночі робить невеликі перельоти. Добре плаває і може долати значні водні перешкоди. Під час повені у пнях, залишках копиць і скирт сіна цілі виводки вовчків переносяться водою на великі відстані.
Природними місцями помешкання є зволожені й багаті на гумус або перегній біотопи, заплавини річок, берегові ділянки озер, місця з високим заляганням ґрунтових вод, зрошувані або добре удобрені поля. Часто заселяє городні ділянки. Зимові ходи прокладає на значній глибині. У дорослих особин вони сягають 50 – 100 см, а у личинок — 20 – 50 см завглибшки. Взимку вовчків можна знайти у гною або перегною. Зимують дорослі комахи, німфи та личинки. Із місць зимівлі виходять у різні строки, що пов’язано з погодними умовами. У верхніх шарах починають з’являтися, коли ґрунт на глибині 20 – 30 см прогріється до 8 – 10 °С. Масовий вихід і початок живлення спостерігається за температури 12 – 15 °С. Особливо небезпечний вовчок у ранньовесняний період, коли живиться молодими рослинами. У серпні — вересні популяція вовчка складається з личинок 3 – 4 віків і дорослих комах. Однак на зимівлю переходить деяка кількість молодих личинок.
Імаго оксамитовокоричневого, знизу жовтуватого кольору. Довжина тіла – 35 - 50 мм. Передні ноги копальні, короткі, розширені, з сильними зубцями. Задні гомілки мають 3 - 4 шпички на внутрішньому боці. Надкрила короткі, сягають половини довжини черевця, шкірясті, із сіткою товстих жилок. Крила розвинені, прозорі, з густою сіткою жилок, у спокійному стані складені у вигляді джгутиків, які виступають за кінець черевця. На кінці черевця довгі опушені церки. Яйце діаметром 3 - 3,5 мм, за розміром і формою нагадує просяне зерно, темне, з легким коричневим нальотом і зеленкуватим полиском. Личинки імагоподібні, у I віці до 15 мм, у II – до 20, в III – до 25 і в IV – 35 мм. Кількість члеників вусиків становить відповідно 34, 70, 85 і 100. У пронімф (личинок IV віку) з’являються зачатки крил завдовжки не менш як 2 мм, після п’ятого, шостого линяння вони сягають 7 - 8 мм. Живе у поверхневому шарі ґрунту в норах і лише зрідка з’являється на поверхні: пізно увечері та вночі робить невеликі перельоти.
Із місць зимівлі виходять у різні строки, що пов’язано з погодними умовами. У верхніх шарах починають з’являтися, коли ґрунт на глибині 20 - 30 см прогріється до 8 - 10 °С. Масовий вихід і початок живлення спостерігається за температури 12 - 15 °С. Навесні, після спарювання самка викопує спеціальну земляну камеру на глибині 10 - 20 см, куди відкладає до 360 яєць. Личинки відроджуються у червні – липні. Розселяючись, вони риють підземні ходи і перегризають корені рослин, а в другій половині літа вигризають дупла в коренеплодах буряків, моркви, бульбах картоплі та інших рослин. Природними місцями помешкання є зволожені й багаті на гумус або перегній біотопи, заплавини річок, берегові ділянки озер, місця з високим заляганням ґрунтових вод, зрошувані або добре удобрені поля. Часто заселяє городні ділянки. Зимові ходи прокладає на значній глибині. У дорослих особин вони сягають 50 - 100 см, а у личинок – 20 - 50 см завглибшки. Взимку вовчків можна знайти у гною або перегною. Зимують дорослі комахи, німфи та личинки. Добре плаває і може долати значні водні перешкоди. Під час повені у пнях, залишках копиць і скирт сіна цілі виводки вовчків переносяться водою на великі відстані. Особливо небезпечний вовчок у ранньовесняний період, коли живиться молодими рослинами. У серпні – вересні популяція вовчка складається з личинок 3 - 4 віків і дорослих комах. Однак на зимівлю переходить деяка кількість молодих личинок. Повний цикл розвитку капустянки звичайної у Лісостепу України триває близько двох років, у північній частині – ще більше.
Полiфаг. Iмаго i личинки живляться кореневою системою та iншими пiдземними органами рослин (бульби, кореневища тощо). Капустянка пошкоджує такі рослини як: злаки – рис, пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу, овес та ін.; бобові – горох, вику, сочевицю, квасолю; багаторічні трави; буряки, картоплю, моркву, капусту, кавуни, дині, огірки, гарбузи, цибулю, редиску, баклажани, томати, перець, земляний горіх, соняшник, льон, тютюн, суниці; у розсадниках і молодих садах – яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, абрикос, персик; дуб, бук, тополю, вербу, сосну, ялину та багато інших рослин. Живиться також багатьма ґрунтовими безхребетними, в тому числі шкідливими комахами, дощовими черв’яками.
Поширена в усіх зонах на добре зволожених, у тому числі зрошуваних землях.
У парниках для знищення капустянки застосовують принади з розварених зерен кукурудзи, пшениці та ячменю. На 1 кг ячменю беруть 30 г соняшникової олії і 50 г інсектициду. Принаду в кількості 30 - 50 г на раму рівномірно загортають у ґрунт на глибину 2 - 3 см. На присадибних ділянках капустянку виловлюють за допомогою ловильних ям. Ловильні ями завглибшки 60 - 80 см закладають восени гноєм (бажано кінським), куди на зимівлю збираються комахи. В холодну пору гній викидають з ям і розподіляють по ґрунту тонким шаром. За низьких температур капустянки гинуть. Віднаджують капустянку розставлені на ділянках на відстані 1,5 м зелені вільхові гілки, які час від часу замінюють на свіжі. Запах висіяних між овочами чорнобривців віднаджує капустянку. Капустянка не пошкоджує рослин, якщо перед садінням у ямки кинути зубок часнику
Перелік стійких сортів
соняшник
- ЕС МЕМФІС СЛ - стійкість 9.0 балів
- МАС 96Г - стійкість 9 балів
- Н4Х469 КЛ - стійкість 9 балів
- НС Х 7637 - стійкість 9 балів
- ЛГ50585 - стійкість 9 балів
- ЛГ50585 - стійкість 9 балів
- ЛГ50665 КЛП - стійкість 9 балів
- ЛГ50665 КЛП - стійкість 9 балів
- ЛГ50505 - стійкість 9 балів
- ЛГ50505 - стійкість 9 балів
- Всі сорти
Рекомендовані препарати
Шкідники декількох культур
Комахи-шкідники коренів: Капустянки
Комахи-шкідники коренів:
Капустянки,
Капустянка звичайна,
Gryllotalpa gryllotalpa
Тіло дорослої капустянки завдовжки 22-28 мм. Забарвлення коричневе.
Крила короткі, складаються над животами. Особливо активні під час сезону дощів.
Для живлення та відкладання яєць риють тунелі в районі кореня і бульб. У теплі, вологі ночі прокладають тунелі близько до поверхні і виходять з них, щоб поживитися листям і стеблами. Живлення бульбами спричиняє вторинне зараження рослин, що ще більше псує бульби. Капустянки особливо шкодять недавно посадженим бульбам; їхнє живлення може вбити молоду рослину картоплі.
Капустянки: Виполюйте бур'яни шляхом культивації Грунту на полі та навколо поля.
У випадку присутності дорослих особин використовуйте світлові пастки.
Зрошуйте поле для прискорення проростання та пророщування культури.
Для визначення ступеня зараження паразитами проводьте моніторинг шляхом заливання тунелів мильним розчином. Змішайте 2 столові ложки засобу для миття посуду та 4 л води і залийте отриманим розчином ділянку площею до 0,5 кв.м. Молоді капустянки досить малі, але повинні вилізти на поверхню через 5 хвилин після застосування мильного розчину.
Санітарно-профілактичні заходи: Знищуйте залишки рослин попереднього врожаю і не садіть рослини на полях, які були пасовищами.
Капустянки: Порогу лікування немає.
Використовуйте насіння оброблене тіаметоксамом або імідаклопридом.
Пізніше в сезоні обробіть ґрунт імідаклопридом або тіаметоксамом.
