Кузька

Кузька
Кузька
Кузька
Кузька
Кузька
Офіційна назва: 
Кузька
Інша назва (народні назви): 
хлібний жук.
Назва російською мовою: 
Хлебный жук, кузька.
Назва латиною: 
Anisoplia austriaca Herbst..
Зовнішній вигляд: 

Жук 12,8 - 16 мм завдовжки, тіло синюваточорне з металічним блиском; голова, передньоспинка і щиток із зеленим блиском; має пластинчастобулавоподібні вусики; надкрила темнокаштанові з чорною квадратною плямою біля щитка.
Личинка розміром до 35 мм, Сподібно зігнута, біла, з бурожовтою головою, 4членистими вусиками й ногами.

Розвиток: 

Жуки надають перевагу світлому періоду доби,найбільш активні в сонячну погоду.На рослинах зявляються вранці, на ніч переповзають в укриття - під землю,або тріщини землі.Жуки лiтають в червнi й липнi, найбiльш активнi - опiвднi в сонячну i жарку погоду. В цей час вони живляться на колоссi хлiбних злакiв. Наприкiнцi дня жуки спускаються по стеблах рослин вниз i на нiч ховаються пiд грудки та в шпарки грунту, пiднiмаючись по рослинi знову лише о 9-10 годинi ранку. Найбiльш численною популяцiя звичайно буває через два тижнi пiсля початку льоту. В цей перiод вiдбувається масове вiдкладання яєць, пiд час якого самки зариваються в землю на глибину 10-15 см.
Найбiльша чисельнiсть жукiв спостерiгається на посiвах ярої пшеницi, де й вiдкладається основна кiлькiсть яєць. Одна самка вiдкладає за 2-3 рази вiд 30 до 50 яєць. Фаза яйця триває 3-4 тижнi. Личинка живе в грунтi на глибинi вiд 5 до 40 см, зимує двiчi, перетворюючись у лялечку на 22 мiсяць свого життя. Живиться личинка переважно гнилими рештками, рiдше - корiнням злакiв.аляльковування відбувається в ґрунтових колисочках на глибині 10 - 15 см. У стадії лялечки перебувають близько двох тижнів, після чого виходять імаго. У зв’язку з дворічним циклом розвитку через рік спостерігаються льотні роки.

Пошкоджують: 

Може пошкоджувати коренеплоди цукрових бурякiв. Найбiльш шкiдливi личинки в посушливi перiоди.
Жуки живляться м'якими зернами пшеницi, жита, ячменю, а також деяких дикорослих злакiв (тимфiївки, пирiю, тощо). Один жук протягом життя з'їдає 7-8 г зерна, а ще бiльше вибиває, знищуючи в цiлому 9-10 колоскiв. З посiвiв озимої пшеницi й жита жуки часто перелiтають на посiви ярої пшеницi, де спочатку заселяють i пошкоджують краї посiвiв, поступово рухаючись до їх середини.

 
Природні вороги: 
Чисельність жука кузьки знижують нематоди, грибні та бактеріальні захворювання; на личинках паразитує тахіна Microphthalma europea Egg.
Поріг шкідливості: 

3 - 5 жуків на 1 м2

Поширення: 

Найбільшої шкоди завдає у південному Лісостепу і Степу України, південніше лінії, яка проходить через Вінницьку, Київську, Полтавську і Харківську області. Зустрiчається в лiсостепу, степу, Криму.

Заходи захисту: 

Сівозміна,лущення стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою, міжрядний обробіток ґрунту просапних культур і парових полів на 10 - 12 см (наприкінці травня – на початку червня) для знищення личинок і лялечок,заробка Обробка крайових смуг зернових колосових культур у період наливання зерна інсектицидами за наявності 3 - 5 жуків на 1 м2.

Рекомендовані препарати