Листовий люцерновий довгоносик

Зимують жуки на полях посівної люцерни та в місцях з дикими її видами, особливо з жовтою, у верхньому шарі ґрунту та під рештками рослин. Активне життя спостерігається за температури повітря понад 12 °С. Поява жуків на полях збігається з початком вегетації люцерни. Жуки вигризають виїмки та отвори в листі. При висоті рослин близько 5 см (у Лісостепу – початок травня) самки відкладають яйця, розміщуючи їх у середині головних стебел та бічних гілочок. В одній кладці – 2 - 30 яєць. Плодючість самки становить до 2500 яєць. Період відкладання яєць триває більше місяця, тому на посівах завжди бувають личинки різних віків. Розвиток яєць відбувається впродовж 10 - 15 діб. Личинки живляться 16 - 22 дні. Заляльковуються личинки в прозорих павутинних коконах поміж листя і квіток, переважно на верхівках рослин. У стадії лялечки вони перебувають 7 - 12 діб. Жуки, що відроджуються з лялечок, залишаються в коконі 2 - 3 доби до затвердіння шкірних покривів. Жуки нового покоління тримаються поміж стебел люцерни біля кореневої шийки, а також під рештками рослин. З вересня жуки поступово переходять у місця зимівлі. Розвиток довгоносика відбувається впродовж 29 - 48 діб. За рік розвивається одне покоління.Жуки об’їдають листя з країв, а на соковитих стеблах вигризають ямки. З появою бічних гілочок живляться їхніми верхівками, виїдають отвори в прилистках. Шкода від жуків незначна, найбільших збитків завдають личинки. Спочатку вони живляться молодими бруньками, згодом вигризають на листі довгасті отвори, знищують верхівки стебел, зачаткові та молоді листки, бутони. Личинки старших віків перегризають стебла з суцвіттями. Пошкоджені рослини мають сірий колір, зав’язі засихають.