Мінуючі молі
До мінуючих молей належать кілька родин дрібних молей з однотипним способом життя і особливостями живлення гусениць, які мінують листя, що спричинює їх обпадання. Масове розмноження мінуючих молей призводить до зниження врожаю, зменшення кількості в плодах цукрів, аскорбінової кислоти, мікроелементів. У пошкоджених дерев не закладаються бруньки, у зимовий період вони підмерзають. Важливу роль у регуляції чисельності мінуючих молей відіграють ентомофаги, які знищують до 80 - 90 % гусениць і 60 - 70 % лялечок. Гусениць і лялечок заражають 76 видів ендопаразитів, з яких особливо ефективні їздці: з родини браконіди – Apanteles arisba Nixon, A. bicolor Nees., A. circumsriptus Nees., Colastes braconius Hal., з родини еулофіди – Ahrysocharoides niveipes Thoms., Chrysocharis nitetis Walk., Ch. pentheus Walk., Cirrospilus vittatus Walk., Chrysonotomyia formosa Westw., Simpiesis gordius Walk., S. sericeicornis Nees., з родини енцертиди – Holcothorax testaceipes Ratz. та ін. Відкладеними яйцями молей живляться личинки сонечок, золотоочок, клопів – Anthocoris nemorum L., An. pilosum Tak., Malacoris chlorisans Pz., Cillecoridea decorata Kir., Blepharidopterus angulatus F., павуки й птахи – звичайний зяблик, кропивник, синиця.
Морфологічні ознаки. Метелик розміром 12-16 мм, передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами; задні крила з виїмкою по зовнішньому краю, торочка довша за ширину крила, у самців на передньому краї пензлик з довгих волосків, що досягають середини крила. Яйце розміром 0,8 мм, овальне, перламутрово-біле. Гусениця завдовжки 8-10 мм, жовтувато-рожева чи сіро-зелена з поздовжньою смужкою посередині спини й дрібними темними щитками по тілу; грудний щиток чорний, анальний – жовтий. Лялечка – 5-6,5 мм, коричнева, з невеликим кремастером і щетинками на кінці черевця, знаходиться в шовковистому сріблясто-сірому коконі.
Біологічні особливості.Зимують у природних умовах гусениці старших віків і лялечки в коконах. Виліт метеликів на півдні України відбувається в травні.
Літають метелики уночі, від заходу до сходу сонця, та 1-2 години після сходу. Через добу після спарювання самки відкладають яйця, розміщуючи їх знизу на листки, на стебла, ґрунт, оголені бульби картоплі по одному чи невеликими купками. За 2-16 діб одна самка здатна відкласти до 300 яєць. Залежно від температурних умов через 3-15 діб з яєць відроджуються гусениці, вгризаються під епідерміс листка, молодого пагона чи шкірочку молодої бульби, де живляться, пророблюючи в них звивисті міни й ходи, заповнені екскрементами. У середньому після 11-14 діб живлення гусениці залишають міни, сплітають кокони між посохлим листям, у тріщинах ґрунту, рослинних рештках, між бульбами у сховищах та інших затишних місцях, де й заляльковуються. Через 7-12 діб з лялечок вилітають метелики, відкладають яйця і дають початок розвитку нового покоління.
Масове розмноження мінуючих молей призводить до зниження врожаю, зменшення кількості в плодах цукрів, аскорбінової кислоти, мікроелементів. У пошкоджених дерев не закладаються бруньки, у зимовий період вони підмерзають. Важливу роль у регуляції чисельності мінуючих молей відіграють ентомофаги, які знищують до 80 – 90 % гусениць і 60 – 70 % лялечок.
Пошкоджує шикоке коло польвих культур.
0,7 – 1,2 гусениць на одну рослину
Поширені повсюдно.
Пізня осіння оранка міжрядь і обробіток ґрунту в пристовбурних кругах, що зумовлює масову загибель гусениць і лялечок шкідників. Очищення стовбурів і скелетних гілок від відмерлої кори. Закладання дупел цементом. Культивації й розпушування ґрунту в період заляльковування шкідника в літній період. При чисельності, що перевищує одну міну на листок, у фазу висування бутонів обприскування дерев системними інсектицидами. В літній період розвиток молі придушується під час проведення обробок інсектицидами проти яблуневої плодожерки та інших шкідників.Заходи захисту.Запобігання завезенню й поширенню шкідника у нові райони, дотримання карантинних правил. Фумігація бульб картоплі перед висаджуванням. Знищення пасльонових бур’янів, підгортання кущів, що не допускає оголення бульб, збирання врожаю до засихання бадилля та негайне вивезення з поля, знищення рослинних решток і глибока оранка ґрунту; за можливості – відмова від літнього садіння картоплі. У разі виявлення льоту метеликів та пошкодження рослин – обприскування інсектицидами.
