Пилкоїд дагестанський

В Україні найчисленніший у південній смузі лісостепової зони, у підзоні різнотрав’яного степу та в Криму. Личинки молодших віків живляться мертвими рослинними рештками, старших – шкодять сільськогосподарським рослинам подібно до дротяників, пошкоджуючи висіяне насіння і сходи. Шкідники пшениці, кукурудзи, сорго, сої, соняшнику. Жук розміром 7 - 9,5 мм, блискучий, чорного кольору, з опуклими надкрилами; вусики ниткоподібні, 11членикові, довші, ніж голова і передньоспинка. Яйце розміром 1 мм, блискуче, біле, довгасте. Личинка – до 23 мм, із закругленим останнім члеником, солом’яножовта, з коричневими смугами на задньому краю члеників. Передня пара грудних ніг наймасивніша. Лялечка вохрянобіла, з коротким опушенням. Зимують личинки різних віків у ґрунті на глибині 40 - 60 см. Завершивши живлення, вони заляльковуються в степовій зоні у травні; жуки з’являються в другій половині травня; максимальний літ – у червні, останні особини зникають на початку серпня. Яйця відкладають у ґрунт купками, іноді до 100 штук разом. Ембріональний розвиток триває до 12 діб. Тривалість життя личинки – два роки.