пильщик суничний

Зимують еонімфи в коконах усередині стебел, в опалому листі та поверхневому шарі ґрунту. Заляльковуються у квітні. Імаго вилітають у фенофазу відокремлення квітконосів — на початку цвітіння ранніх сортів суниці. Додатково живляться пилком і нектаром квіток зонтичних рослин. Яйця відкладають по одному в паренхіму листка поблизу товстих жилок у надрізи, зроблені за допомогою яйцекладу. Місце відкладання яйця помітне у вигляді здуття. Плодючість — 60 – 80 яєць.
Ембріональний розвиток триває 8 – 15 діб. Личинки відроджуються напередодні масового цвітіння суниці; личинки молодших віків скелетують листки з нижнього боку, середніх віків — вигризають отвори, останнього віку — обгризають листки з країв. Молоді листки з’їдаються повністю. Личинки, яких потурбували, кільцеподібно згортаються і падають на землю. Розвиток триває 20 – 25 діб, після чого вони залишають кормові рослини і проникають у серцевину зламаних (зрізаних) товстостеблих бур’янів, пагонів малини, троянди, де прогризають ходи (10 – 12 см), що закінчуються овальною камерою, в якій вони заляльковуються. Через 14 діб з’являються імаго другого покоління. В Україні розвивається 2 – 3 покоління, у Криму може бути й четверте.
Личинки останнього покоління залишаються на зимівлю всередині стебел трав’янистих рослин, у тріщинах кори, опалому листі та ґрунті.
У роки масових розмножень пильщик завдає істотної шкоди плантаціям суниці.
Важливу роль у регуляції чисельності пильщиків відіграють їздці — Cryptus emphytorum Boic., Hemiteles castaneus Taschb., Polyblastus strobilator Thunb., Monoblastus neustrie Ratz., Microcryptus erythrinus Grav., мухитахіни — Compsilura concinnata Mg., Blondella nigripes Fll.