Рисовий довгоносик

Рисовий довгоносик
Рисовий довгоносик
Рисовий довгоносик
Рисовий довгоносик
Рисовий довгоносик
Рисовий довгоносик
Офіційна назва: 
Рисовий довгоносик
Назва російською мовою: 
Рисовый долгоносик.
Назва латиною: 
Sitophilus oryzae.
Короткий опис: 

При спільному мешканні у зерновій масі з комірним довгоносиком чи хрущаками він поступово витісняє їх високою інтенсивністю розмноження.

Зовнішній вигляд: 

Жук завдовжки 2,3 - 3,5 мм, темнокоричневий або чорнобурий, матовий, кожне з надкрил із двома нечіткими червоними плямами за плечем і перед вершиною; передньоспинка в дуже зближених крапках, надкрила з грубими крапчастими борозенками, проміжки яких дуже вузькі, жук має задні крила, тому добре літає. Яйце розміром 0,6 - 0,7 мм, овальне або грушоподібне, сіруватобіле. Личинка – 2,5 - 3 мм, жовтуватобіла, безнога. Лялечка – 3,7 - 5 мм, жовтуватобіла, вкрита ніжною прозорою шкірою.

Розвиток: 

За циклом розвитку багато в чому подібний до комірного довгоносика, але більш чутливий до низьких температур і водночас більш стійкий до сухості корму. Температуру мінус 5 °С витримує 4 доби, +5 °С – 21 добу. Жуки можуть живитися зерном з вологістю 8 %. Жук живе до 240 діб, у середньому 90 - 180 діб. Плодючість самок – до 580 яєць. Ембріональний розвиток триває 6 - 9 діб. Личинки завершують розвиток у середньому за 12 - 16 діб, за температури 10 °С – за 17, при 22,5 °С – за 15 і при 36 °С – за 4 - 12 діб. Розвиток лялечки триває 7 - 10 діб. У помірних широтах розвивається зазвичай два покоління. На півдні України за сприятливих умов може дати 7 - 8 поколінь за рік.

Пошкоджують: 

Вперше виявлений у зерні рису, від чого дістав свою назву. Імаго і личинки крім рису пошкоджують пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу, борошно, сухарі, висівки, печиво, хліб, макарони, сухі яблука, тютюнові вироби.

 
Поширення: 

Поширений повсюдно. В Україні трапляється переважно в південних областях та в Криму.

Заходи захисту: 

Збереження зерна і продуктів його переробки в сухих, добре вентильованих складських приміщеннях, утримання їх чистими від сміття, розсипів зерна у проходах, а також ретельне очищення зерносховищ, волога і газова (за потреби) дезінсекція, побілка приміщень вапном перед засипанням зерна на зберігання. Очищення зерна на зерноочисних машинах узимку в морозну погоду. Прогрівання зерна до 50 - 60 °С у зерносушарках.