Рисовий мінер

Офіційна назва: 
Рисовий мінер
Назва російською мовою: 
Рисовый минер.
Назва латиною: 
Agromyza oryzae, Munakata.
Зовнішній вигляд: 

Личинки блідозелені. Iмаго 1,5-2,5 мм довжиною. Тiло буре з сiрим або буруватим нальотом. Лице випукле, золотисто- або срiблясто-бiле. Вусики чорнi, лише iнодi останнiй членик буруватий. Над ними розвинута значна лунка. Очi червонуватi, покритi волосками. Груди зi слабким металевим вiдтiнком, матовi, з густим нальотом. Крила довгi, прозорi, з потовщеною костальною жилкою. Ноги темно-сiрi, майже чорнi, з жовтими середнiми i заднiми лапками.
Яйця 0,6 мм довжиною, видовжено-овальнi, бiлi, з поздовжнiми борозенками по всiй поверхнi, випуклi з одного боку i плоскi з другого.
Личинки останнiх вiкiв до 4 мм довжиною, цилiндричнi, жовтувато-бiлi, напiвпрозорi, переднiй край загострений, несе простi жвали, заднiй - дещо загнутий. На черевнiй сторонi кожного сегмента знаходяться дрiбнi шипики, на задньому кiнцi - 2 конiчнi вирости, що несуть заднi стiгми.
Пупарiї до 3,5 мм довжиною, жовтувато-бурi.

Розвиток: 

Має два покоління. Невелика частина популяції дає 3-ю генерацію. Мухи вилітають з кінця травня до кінця червня. Личинки 1-го покоління заляльковуються у другій половині серпня. Перед заляльковуванням личинка виходить з міни на зелену не міновану поверхню листка і, прикріпившись до нього, перетворюється у несправжній кокон. Мухи літнього покоління літають і відкладають яйця в кінці серпня. Нові міни з'являються на початку вересня. Личинки 2-го покоління відчутної шкоди не завдають. Зимують пупарії. Зимуючі пупарії дрібніші, темніші і більш випуклі. Самка відкладає по 2-3 яйця на молоді листки. Половина листка николи не мінується. Міна спочатку біла чи світло-зелена, потім стає коричневою чи жовтою, згодом засихає. Максимальна довжина міни 11,5 см, ширина - 9 мм. Личинка живиться від 10 до 44 днів. Заляльковується зазвичай на листку поза міни. У зимуючої генерації пупарії обпадають з листків на грунт, де зимують.

Пошкоджують: 

Личинки заповзають за піхву листка і вигризають поздовжню борозенку в колосоніжці.

 
Природні вороги: 
Жуки-стафіліни, туруни, хижі мухи, трипси, ластівки та стрижі.
Поріг шкідливості: 

40-50 мух на 100 помахів сачком.

Поширення: 

Поширений в Китаї, Кореї, Японії, Філіппінах, Тайвані, У Північному Кавказі, на півдні Україні.

Заходи захисту: 

Глибока зяблева оранка бурячищ. Знищення бур’янів. Застосування інсектицидів.