Сарана перелітна
В Україні представлена двома підвидами: L. MigratoriamigratoriaL. і L. migratoriarossicaUv. etZd. Другий підвид називається середньоруською сараною.
Імаго розміром 29 – 59 мм, бурого або зеленуватого кольору, передньоспинка з гострим поздовжнім кілем посередині; надкрила довгі, з бурими плямами; задні крила прозорі зі слабким жовтувато зеленуватим відтінком в основній частині.
Яйце розміром 6 – 8 мм, довгасте, закруглене на кінцях. Личинка імагоподібна, має п’ять віків. З другого віку в личинки розвиваються зачатки крил, їхні розміри характерні для кожного віку. З кожним линянням збільшується число члеників вусиків (з 13 у першого віку до 26 в останнього).
Середньоруська сарана відкладає кубушки переважно на стерні ярих хлібів і перелогах. У найбільшій кількості кубушки трапляються на сухих острівках очерету. Чисельність їх зазвичай збільшується в посушливі роки з низькими паводками. Яйця відкладають у не надто твердий ґрунт у тому місці, де куліга сарани опинилась у момент повної стиглості яєчників. Ембріональний розвиток стадної фази перелітної сарани починається восени, а завершується навесні наступного року. Яйця поодинокої фази за сприятливих умов розвиваються без діапаузи. Ембріональний розвиток на півдні завершується в травні, залежно від температури й повені. Личинки відроджуються в теплі роки в третій декаді травня — на початку червня, а в холодні — в другій декаді червня. Окрилення у південних резерваціях починається в перших числах липня, а відкладання яєць самками розпочинається у середині серпня і триває до жовтня. Одна самка відкладає, як правило, дві кубушки. Іноді, особливо у вологі роки, сарана сильно уражується грибною хворобою, спричинюваною грибом EmpusagryliiFres. Значна епізоотія сарани зареєстрована в Україні у 1933 р., коли за вегетаційний період випало багато опадів і часто спостерігалися тумани.
Поліфаг, пошкоджує усі польові, городні, овочеві, баштанні, садові та лісові культури. Шкодить травам на сінокосах і пасовищах, у хащах очерету.
Їсть хлiбнi злаки, цукр.буряки,соняшник,бавовну, овочевi та баштаннi культури. Належить до числа потенцiально небезпечних багатоїдних шкiдникiв сiльськогосподарських рослин, зокрема хлiбних злакiв, цукрових бурякiв, соняшника, бавовнику, овочевих i баштанних культур.
Основні резервації першого підвиду знаходяться в плавнях річок Дунаю, Дніпра, Дністра, Прута. Один із осередків середньоруської сарани відомий на території Чернігівської області.
