Щетинистий бульбочковий довгоносик

Щетинистий бульбочковий довгоносик
Щетинистий бульбочковий довгоносик
Щетинистий бульбочковий довгоносик
Щетинистий бульбочковий довгоносик
Щетинистий бульбочковий довгоносик
Щетинистий бульбочковий довгоносик
Офіційна назва: 
Щетинистий бульбочковий довгоносик
Назва російською мовою: 
Долгоносик серый щетинистый.
Назва латиною: 
Sitona crinitus Hrb..
Зовнішній вигляд: 

Жук розміром 2,8 - 4,5 мм. Тiло бурувато-сiре, з коричнево-сiрими щетинками. Голова конiчна, вздовж середини головотрубки i голови зверху є заглиблення з борозенкою. Очі нерівномірно опуклі. Надкрила з поздовжнiми борозенками, бiлуватими i жовто-сiрими смужками й темними плямами, вкритi довгими щетинками. Передньоспинка з трьома ясно вираженими бiлуватими смужками. Личинка довжиною 5-6 мм, безнога, бiла, з жовтуватою головою., надкрила в задній половині з довгими світлими щетинками. Передньоспинка з трьома світлими довгастими смужками. Яйце розміром 0,2 - 0,3 мм, спочатку жовтуватобіле, згодом чорніє.

Розвиток: 

Протягом року розвивається одне поколiння. Зимують жуки пiд рештками рослин, грудочками землi тощо. Жуки пробуджуються за температури повітря 3 - 4 °С, активізуються при 12 - 14 °С і при 13 - 17 °С починають літати. В квiтнi-травнi самки вiдкладають у грунт яйця. Личинки, що виходять з яєць живляться бульбочками на корiннi бобових рослин. В кiнцi червня личинки перетворюються на лялечок, з яких у липнi виходять жуки нового поколiння. До осенi вони живляться листям бобових рослин, а потiм iдуть на зимiвлю. В період міграції вони заселяють сходи одно, дво і багаторічних рослин. Навесні залежно від метеорологічних умов період розмноження може тривати в межах 5 - 7 діб або продовжуватися до 20 діб (в умовах мінливої й сухої погоди з частими похолоданнями). Масовий виліт жуків розпочинається з другої половини квітня, максимальний – у середині травня і закінчується наприкінці цього місяця. У середньому ембріональний розвиток триває 7 - 8 діб. Масове відродження личинок спостерігається у травні – червні.Розвиток личинок відбувається впродовж 40 діб. Вони живляться переважно на горосі, кормових бобах, сочевиці, люпині тощо. Заляльковування починається у лісостеповій зоні в першій половині червня, в роки з холодною весною – в другій половині цього місяця. Основна маса лялечок знаходиться на глибині 10 - 12 см. Стадія лялечки триває 9 - 13 діб. Вихід жуків нового покоління спостерігається наприкінці другої – на початку третьої декад червня, у степовій зоні – наприкінці травня – у першій половині червня. Повний цикл розвитку завершується за 45 - 60 діб.

Пошкоджують: 

Завдає шкоди однорічним і багаторічним бобовим культурам: гороху, квасолі, виці, чині, сочевиці, люпину, конюшині, люцерні, еспарцету, буркуну, диким бобовим рослинам. Жуки пошкоджують листки багатьох культур з родини бобових (гороху, вики, конюшини, сої, люцерни, еспарцету, люпину, солодки,квасолi та сочевицi). Пошкоджувати листя багаторічних бобових рослин починають у перші теплі весняні дні. Спочатку жуки живляться мало, на молодих відростаючих листках з’являються окремі заглибини, вигризені з країв. У теплу сонячну погоду пошкодження стають масовими, жуки активно мігрують на сходи однорічних і багаторічних бобових рослин і відразу починають посилено живитися. Спостерігалися випадки повного знищення листків на сходах гороху, вики та інших бобових рослин.Молоді жуки переселяються на рослини з соковитими зеленими органами і відразу починають живитися. Потім з гороху вони переходять на кормові боби, вику, сочевицю, люпин та інші зернобобові, а згодом – на багаторічні бобові трави – люцерну, еспарцет, конюшину, буркун тощо, де продовжують живлення до зимівлі.

 
Поширення: 

Поширений переважно в лісостеповій зоні, у меншій кількості – в степовій.

Заходи захисту: 

Рання сівба гороху. Просторова ізоляція від багаторічних бобових трав (до 1000 - 1500 м). Оранка поля відразу після збирання гороху. Обробка посівів інсектицидами у фазу появи сходів при чисельності жуків 10 - 15 екз/м2 або один жук на 3 - 5 рослин.

Перелік стійких сортів

малина

Суниця садова

Буряк кормовий