Синя льняна (льонова) блішка
Стрибаючий жук довжиною 1,5 - 2 мм, Тiло блискучо-чорне, зверху з металево - зеленуватим або синюватим блиском. Вусики 11-члениковi, коричнево-жовтi. Надкрила рiвномiрно пунктированi або без поцяткованих борiздок. Ноги бiля основи чорнi, нижче жовтi, стегна стрибальних нiг потовщенi. Яйце овальне, жовтувате, довжиною 0,6 мм. Личинка довжиною 4-5 мм, бiлувата, з трьома парами грудних нiг, кулястою жовтою головою i жовтим останнiм сегментом тiла.
Зимують імаго під рослинними рештками, переважно на ділянках з деревночагарниковою рослинністю. Виходять у квітні. Живляться на найрізноманітніших рослинах (злаки, капустяні, буряк та ін.). З появою сходів льону переселяються на них. Активні в теплі сонячні дні. Парування й відкладання яєць відбуваються незабаром після заселення льону. Самка розміщує яйця по одному чи невеликими групами (по 2 – 3 шт.) у поверхневий шар ґрунту на головний і бічні корені. Плодючість — до 300 яєць. Через 11 – 25 діб відроджуються личинки, що впродовж 26 – 29 діб живляться дрібними корінцями льону. Завершивши розвиток, личинки заляльковуються у поверхневому шарі ґрунту. Через 17 – 20 діб (кінець червня) виходять імаго, що живляться до серпня, після чого залишають кормові рослини і мігрують у місця зимівлі. Розвивається одна генерація за рік.
Пошкоджує льон, рідше буряк. Шкоди завдають імаго і личинки. Імаго навесні вигризають ямки на сім’ядольних листах, об’їдають краї справжніх листів. Іноді ушкоджують сім’ядолі й точку росту, спричинюючи загибель сходів. Пошкодження призводять до зниження довжини стебла та зменшення кількості коробочок і насіння. Личинки пошкоджують корені, що призводить до затримки росту і захворювання рослин. Імаго нового покоління зіскрібають шкірочку і частину паренхіми стебла, що погіршує якість волокна.
Трапляється повсюдно.
Оптимально ранні стислі строки сівби. Знищення бур’янів. У період масового переселення імаго на сходи льону при чисельності, що перевищує 10 імаго на 10 рослин, – обробка посівів інсектицидами.
