Сірий кореневий довгоносик

Інформація
Опис
Заходи захисту
Препарати

Офіційна назва:

Сірий кореневий довгоносик

Інша назва (народні назви):

землистий кореневий довгоносик.

Назва російською мовою:

Серый корневой долгоносик.

Назва латиною:

Sciaphilus asperatus.

Тип шкідника:

Шкідники суниць і малини

Короткий опис:

Трапляється повсюдно. Пошкоджує суницю, малину та інші культури. Жук завдовжки 5 – 6 мм, чорного кольору, вкритий золотистосірими лусочками, які маскують основний колір; надкрила опуклі, зрослися, з рядами поздовжніх крапчастих борозенок, перетинчасті крила не розвинені й жуки не літають; ноги й вусики світліші. Яйце розміром 0,65 мм, жовтуватобіле, блискуче. Личинка — 6 – 7 мм, жовтуватобіла, зі зморшкуватим тілом і жовтою головою, безнога. Лялечка завдовжки 5,5 – 6 мм, біла, вкрита рідкими шипиками. Трапляються лише самки; розмножуються партеногенетично. Зимують статевонезрілі жуки в поверхневому шарі ґрунту, під сухим листям, у кущах суниці. Можуть зимувати личинки в ґрунті на глибині 4 – 10 см. Навесні за середньодобової температури повітря 12 – 14 °С (кінець квітня — початок травня) виходять жуки і додатково живляться, обгризаючи листки з країв. Жуки активні у вечірні години, вдень ховаються біля основи рослин на ґрунті. Яйця відкладають групами по 2 – 3 (до 60 – 70) за прилистки і заливають їх виділеннями, які твердіють на повітрі. Відкладання яєць триває більше двох місяців. Плодючість — 400 – 500 яєць. Личинки, які відродились через 10 – 14 діб, проникають у ґрунт, де спочатку живляться молодими корінцями суниці й малини, потім пошкоджують більші корені. Основна маса личинок розміщується на глибині 4 – 6 см у радіусі 3 – 15 см від центра рослини. Личинки розвиваються 30 діб; наприкінці червня заляльковуються. На розвиток лялечки потрібно 12 – 16 діб. Жуки виходять у липні. Можуть відкладати яйця, з яких відроджуються личинки, що залишаються на зимівлю. У вересні жуки переходять у місця зимівлі. Частина з них може жити 2 – 3 роки, зберігаючи здатність до відкладання яєць. Поряд з личинками сірого, або землистого, кореневого довгоносика коріння суниці можуть пошкоджувати личинки кропивного листкового довгоносика — PhyllobiusurticaeDeg. і чорного скосаря — OtіorhynchusovatusL. Жуки цих видів пошкоджують листя. Серед ворогів кореневих довгоносиків найефективніші жужелицібігунчики з роду Bembidion.

Зовнішній вигляд:

Жук завдовжки 5 – 6 мм, чорного кольору, вкритий золотистосірими лусочками, які маскують основний колір; надкрила опуклі, зрослися, з рядами поздовжніх крапчастих борозенок, перетинчасті крила не розвинені й жуки не літають; ноги й вусики світліші. Яйце розміром 0,65 мм, жовтуватобіле, блискуче. Личинка — 6 – 7 мм, жовтуватобіла, зі зморшкуватим тілом і жовтою головою, безнога. Лялечка завдовжки 5,5 – 6 мм, біла, вкрита рідкими шипиками.
Трапляються лише самки; розмножуються партеногенетично. Зимують статевонезрілі жуки в поверхневому шарі ґрунту, під сухим листям, у кущах суниці. Можуть зимувати личинки в ґрунті на глибині 4 – 10 см.

Розвиток:

Навесні за середньодобової температури повітря 12 – 14 °С (кінець квітня — початок травня) виходять жуки і додатково живляться, обгризаючи листки з країв.
Жуки активні у вечірні години, вдень ховаються біля основи рослин на ґрунті. Яйця відкладають групами по 2 – 3 (до 60 – 70) за прилистки і заливають їх виділеннями, які твердіють на повітрі. Відкладання яєць триває більше двох місяців. Плодючість — 400 – 500 яєць. Личинки, які відродились через 10 – 14 діб, проникають у ґрунт, де спочатку живляться молодими корінцями суниці й малини, потім пошкоджують більші корені. Основна маса личинок розміщується на глибині 4 – 6 см у радіусі 3 – 15 см від центра рослини. Личинки розвиваються 30 діб; наприкінці червня заляльковуються. На розвиток лялечки потрібно 12 – 16 діб. Жуки виходять у липні. Можуть відкладати яйця, з яких відроджуються личинки, що залишаються на зимівлю. У вересні жуки переходять у місця зимівлі. Частина з них може жити 2 – 3 роки, зберігаючи здатність до відкладання яєць.
Поряд з личинками сірого, або землистого, кореневого довгоносика коріння суниці можуть пошкоджувати личинки кропивного листкового довгоносика — PhyllobiusurticaeDeg. і чорного скосаря — OtіorhynchusovatusL. Жуки цих видів пошкоджують листя.

Пошкоджують:

Пошкоджує суницю, малину та інші культури.

Природні вороги:

Серед ворогів кореневих довгоносиків найефективніші жужелицібігунчики з роду Bembidion.

Поріг шкідливості:

2 – 3 жуки на 10 рослин

Поширення:

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту:

Дотримання правильної сівозміни й просторова ізоляція нових посадок від старих насаджень не менш як на 500 м. Осіння оранка ґрунту. При чисельності, що перевищує 2 - 3 жуки на 10 рослин, – обприскування суниці інсектицидами до цвітіння.