сірий пацюк
Сірий щур поширився по всьому світу і живе майже виключно поряд з людиною. Коли пацюк безбілетником прибув до Європи на кораблях разом з вантажами, то він швидко витіснив майже з усіх морських портів чорного щура, який меншою мірою вміє пристосовуватися до умов, що постійно змінюються.
РОЗМІРИ Довжина тіла: до 30 см. Довжина хвоста: 18-30 см. Маса: різна, від 100 до 600 г. Самці трохи важчі за само
РОЗМНОЖЕННЯ Самка сірого щура може розмножуватися, коли досягне маси 115г, тобто приблизно з одинадцятого тижня. Між самкою і самцем перед спаровуванням не відбувається ніякого особливого ритуалу залицяння і пізніше вони не утворюють постійної пари. Самець не бере участі у вихованні дитинчат. Самка перед пологами влаштовує в норі округле неохайне гніздо, використовуючи будь-який доступний матеріал, наприклад, солому або мішковину. Вона годує їх приблизно три тижні. Після цього молоді щури залишають гніздо, а пацючиха може знову завагітніти. У сприятливих умовах у самки може бути від 3 до 7 приплодів на рік. Чим старший щур, тим більше буває дитинчат в приплоді. А значить, одна самка вже через декілька місяців може створити цілу щурячу колонію. РОЗМНОЖЕННЯ Статеве дозрівання: самки з 11 тижнів (115 г). Шлюбний період: весь рік. Вагітність: 21-24 дні. Кількість дитинчат: 6-11, залежно від розмірів матері. Кількість поносів: до 7 на рік.
СПОСІБ ЖИТТЯ Звички: активні вночі; тримаються сімейними групами. Звуки: фиркання, писк, гарчання. Їжа: всеїдні, але віддають перевагу поживному білковому корму. Тривалість життя: 3-5 років, але небагато з них живе більше року.
Пацюк справді є все ідною твариною. На пошуки їжі вирушає зазвичай вночі, але його можна побачити вже в надвечірній час. Щур має не дуже добрий зір, що компенсується прекрасним нюхом, що допомагає йому знайти їжу. Щури залюбки поїдають зернові, що зберігаються в мішках на складах або знаходяться в полях. Поїдають вони і тварин. Пацюки полюють на інших дрібних гризунів, іноді навідуються до курників, де нападають на курок і молодих качок і навіть поїдають їхні яйця. Якщо пацюк голодний, то наважується напасти на тварин завбільшки з кролика. Як й інші гризуни, гризе все навколо, щоб сточувати різці, які постійно ростуть. Може харчуватися молюсками, рослинами, рибою, м'ясом.
Найбільш поширеною хворобою, яку розносять мишовидні гризуни є лептоспіроз.Людина може заразитися лептоспірозом при вживання інфікованих харчових продуктів, через воду при купанні, риболовлі в заражених водоймищах, вживанні сирої води з них, при сільгоспроботах на заливних та заболочених місцях, а також при догляді за хворими тваринами, при розробці м'яса примусового забою, коли в цих умовах не дотримуються вимоги особистої гігієни, при контакті з зараженими сечею предметами, з зараженими овочами, фруктами.
3-5 колоній на гектар
Мешкає в усьому світі, крім полярних широт.
Хімічний. Отруйні принади.
