Скосар люцерновий кореневий

Скосар люцерновий кореневий
Скосар люцерновий кореневий
Скосар люцерновий кореневий
Скосар люцерновий кореневий
Скосар люцерновий кореневий
Скосар люцерновий кореневий
Офіційна назва: 
Скосар люцерновий кореневий
Інша назва (народні назви): 
кореневий люцерновий довгоносик.
Назва російською мовою: 
Слоник люцерновый, скосарь люцерновый корневой.
Назва латиною: 
Otiorhynchus ligustici, Sitona longulus Gyll..
Короткий опис: 

Жуки живляться переважно ввечері та вночі різними рослинами, згризаючи точку росту, молоді стебла, частинки листків.. Відомі випадки, коли чисельність личинок сягала 100 - 200 і більше на 1 м2 . Внаслідок пошкоджень часто спостерігається загибель рослин конюшини, люцерни, еспарцету на великих площах.

Зовнішній вигляд: 

Жук розміром 10 - 12 мм, головотрубка коротка, товста, на кінці розширена, надкрила яйцеподібні, опуклі, звужені й загострені на кінці, плечі надкрил заокруглені, надкрила по шву та частково по боках грудей зрослися; колір передньогрудей і надкрил досить мінливий, переважають плями з густо розміщеними лусочками; крил немає. Самці невідомі. Яйце розміром до 1 мм, овальне, молочнобіле, з дрібною шагреневою структурою, через 1 - 2 доби стає темножовтим. Личинка завдовжки 16 - 20 мм, жовтобіла, дугоподібно зігнута, безнога, на тілі – шипоподібні волоски, які на сегментах частково утворюють поперечні ряди. Лялечка 8 - 12 мм, жовтувата, з чотирма шипоподібними виростами на голові.
Зимують жуки та личинки в ґрунті на глибині 20 - 60 см. Навесні, при прогріванні ґрунту до 4 - 5 °С жуки пробуджуються, деякий час знаходячись у верхньому шарі або під рештками рослин, а за температури 8 °С активно рухаються. В умовах Лісостепу це припадає на другу половину квітня.

Розвиток: 

.
Розмножуються партеногенетично. Наприкінці квітня – на початку травня, за середньодобової температури повітря понад 12 - 13 °С, жуки починають відкладати яйця. Період масового відкладання яєць – з середини травня до червня. Яйця відкладають поблизу рослин люцерни, буркуну та інших бобових рослин у ґрунт: у пухкий – на глибині до 10 см, у щільний – 2 - 5 см. Плодючість становить 300 - 400, іноді до 900 яєць. Ембріональний розвиток триває 10 - 30 діб. Молоді личинки досить рухливі й швидко досягають коріння, яким живляться. Спочатку знищують молоді корінці, згодом вигризають на корінні ямки, заглиблюються всередину, проїдаючи в корінні проходи. Наприкінці серпня – на початку жовтня личинки припиняють живлення і залишаються на зимівлю в ґрунті на глибині 25 - 40 см. У цей період вони досягають 7 - 8 мм у довжину. Навесні личинки продовжують живлення, підгризають центральний корінь, а, піднімаючись догори, вигризають у корінні глибокі жолобоподібні рани по спіралі, виїдаючи серцевину. Заляльковуються наприкінці травня – у червні. Лялечка розвивається 21 - 28 діб. Жуки відроджуються у червні – липні й не виходять на поверхню, а залишаються в ґрунті до весни наступного року. Повний життєвий цикл завершується за два роки. Відомі випадки діапаузи личинок під впливом підвищеної вологості та зниженої температури ґрунту. В цих випадках розвиток одного покоління збільшується до трьох років.
Значної шкоди завдають як жуки, так і личинки, особливо в роки їх масового розмноження

Пошкоджують: 

Поліфаг. Жук живиться понад 80 видами рослин із 19 родин, віддаючи перевагу люцерні, буркуну, еспарцету, конюшині та іншим бобовим культурам; завдає шкоди також цукровим бурякам, хмелю, виноградній лозі, порічкам, аґрусу тощо.

 
Природні вороги: 
Серед ентомофагів найвпливовішими є личинки мухи Aphiochaeta rufipes Flln., які можуть знищити до 50 % жуків. Однак муха заражає скосаря в той період, коли жуки вже відклали більшу частину яєць.
Поширення: 

В Україні досить поширений у Лісостепу, помірно – в Степу

Заходи захисту: 

Дотримання сівозміни. На одне й те саме поле бобові слід повертати не раніше, ніж через 4 - 5 років. Відстань між посівами багаторічних бобових трав має становити не менш як 500 м. У кормових сівозмінах бобові культури слід вирощувати не більше трьох років. У період відростання люцерни при чисельності 3 - 6 жуків/м2 – застосування інсектицидів.