Соргова попелиця
Безкрила партеногенетична самка видовженоеліптичної форми, білуватозелена, сірозапорошена; голова, вусики, ноги, трубочки, хвостик і поперечні смуги на черевці чорнобурі; тіло в рідких коротких волосках; довжина вусиків становить менше половини довжини тіла; трубочки малі, не більші за пальцеподібний хвостик. У крилатої незайманої самки голова та грудний відділ чорнобурі, трубочки коротші, ніж у безкрилої. Амфігонне покоління невідоме, розвиток неповноциклічний.
Зимують безкрилі партеногенетичні самки і личинки на дикорослих злаках, з яких навесні та влітку поширюються на рисові поля. Чеки заселяє поступово, починаючи з країв до центра. Чисельність попелиць у центрі поля сягає максимуму на початку липня. Попелиці селяться з нижнього боку листків, у пазухах, спочатку на верхівках, а потім на всій рослині. На поливному рисі ці шкідники з’являються спочатку вздовж каналів і на валах, а також на рослинах, ослаблених унаслідок порушення водного чи поживного режиму. У серпні – вересні крилаті комахи розселюються на злакові бур’яни, де зимують личинки та імаго.
Пошкоджене листя спочатку світлішає, потім жовтіє, при масовому розмноженні скручується, сохне. Шкідник є переносником вірусних хвороб.
За рік розвивається не менш ніж 12 генерацій.
Пошкоджує рис, сорго, кукурудзу та інші культурні й дикорослі злаки.
Iмаго i личинки висмоктують сiк iз нижньоi сторони листкiв (особливо в пазухах), колоскiв.
у період сходи - кущіння 1 - 2 особини на стебло, у фазі трубкування й пізніше – 10 - 15 особин на стебло
Поширена в Криму, степовій і лісостеповій зонах.
Позбавлення попелиць додаткової кормової бази шляхом знищення бур’янів (обкошування чекових валів, каналів, просторова ізоляція зернових культур на суходолі). Скошування бур’янів у чеках нижче рівня води. Хімічний захист дозволеними препаратами при ЕПШ .
Разом із сорговою попелицею рису завдають шкоди звичайна, велика злакові та інші попелиці, подібні за характером пошкоджень. Заходи захисту проти них майже такі самі, як і проти соргової попелиці.
Шкідники декількох культур
Попелиці
Попелиці , численні наведені нижче види у розбивці за культурами:
Злаки:
Звичайна злакова попелиця, Schizaphis graminum, велика злакова попелиця, Sitobion avenae, черемхова попелиця, Rhopalosiphum padi,
ячмінна попелиця, Brachycolus noxius, крушинна попелиця,
Aphis nasturtii, кукурудзяна попелиця, Rhopalosiphum maidis, волохата кукурудзяна попелиця, Rungsia maydis, бурякова попелиця, Aphis fabae
Бобові культури:
Горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum, люцернова попелиця Aphis craccivora
Соняшник/ сафлор:
Мигдалева попелиця,
Brachycaudus helichrysi
Буряки:
Бурякова попелиця, Aphis fabae, Коренева бурякова попелиця,
Pemphigus fuscicornis Льон/Мак/Коноплі:
Горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum
Капустяні:
Капустяна попелиця, Brevicoryne brassicae
Окружкові:
види родів Cavariella, Aphis і Myzus,
Гарбузові:
Бавовняна попелиця, Aphis gossypii, горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum Пасльонові культури:
Велика картопляна попелиця, Macrosiphum euphorbiae, звичайна картопляна попелиця, Aulacorthum solani, баштанна попелиця,
Aphis gossypii, зелена персикова попелиця, Myzus persicae
Салат-латук:
Салатна попелиця, Nasonovia ribisnigri, зелена персикова попелиця, Myzus persicae, ожинова попелиця, Aphis gossypii
Зерняткові фрукти:
Зелена яблунева попелиця, Aphis pomi
Полуниця:
Aphis forbesi
Смородина:
Смородинова попелиця, Cryptomyzus ribis
Паразитують на нижній поверхні листків, стеблах і верхівкових бруньках, дорослі особини та лялечки висмоктують сік рослини за допомогою колючосисного ротового апарату і випорожняються, залишаючи на листі падь. На цій паді утворюються чорний наліт грибів, послаблюючи фотосинтез. Попелиці різноманітні за кольором: більшість - зелені, деякі - фіолетові та чорні.
На заражених паразитами рослинах листя жовтіє, зупиняється у розвитку, деформується та втрачає енергію. Активне живлення паразитів вбиває саджанці, спричиняючи зупинку росту, скручування листя, затримку цвітіння та погіршення зав'язування насіння. Кореневі попелиці: Блідо-жовті попелиці живляться волокнистими коренями, спричиняючи в'янення та загибель усієї рослини. Сильно пошкоджене коріння легко витягається з ґрунту. Трапляються роки, коли через попелицю врожай буряка скорочується аж на 30%.
Природними ворогами попелиці є браконіди, туруни, павуки, жуки-хижаки, сонечка, золотоочки, клопи-мисливці, мошки та личинки дзюрчалки.
Для моніторингу популяції попелиці перевірте, чи на нижній поверхні листків і біля бруньок немає груп або колоній попелиці. Необхідний своєчасний контроль, бо попелиці швидко розмножуються. Посадіть біля культури, яку треба захистити від паразитів, рослини-приманки на кшталт люпину, настурції та тимофіївки (потім викорчуйте їх або обприскайте).
Хорошими культурами-ущільнювачами є аніс, цибуля-трибулька, часник, цибуля та редиска.
Боріться з мурахами, які захищають попелицю.
Не використовуйте високі дози добре розчинних азотних добрив. Натомість вносьте добриво у 3 етапи: під час посіву, на вегетативному та репродуктивному етапах розвитку рослини.
Для моніторингу присутності та визначення відносної кількості паразитів використовуйте на полі жовті клейові пастки. Попелицю відлякує алюмінієва фольга та сіра мульча.
Порогу лікування не виявлено.
Нефабричні екстракти чилі та часнику
мінеральні олії
імідаклоприд
ацетаміприд
тіаметоксам
диметоат,
спіродіклофен,
спіротетрамат
піметрозин
