Совка озима

Совка озима
Совка озима
Совка озима
Совка озима
Совка озима
Совка озима
Офіційна назва: 
Совка озима
Назва російською мовою: 
Совка озимая.
Назва латиною: 
Agrotis segetum Schiff., Scotia segetum Schiff. Eux.
Назва англійською мовою: 
winter cutworm.
Тип шкідника: 
Короткий опис: 

Поширена в Україні повсюдно. Гусениці багатоїдні й живляться рослинами з багатьох ботанічних родин. Метелик розміром 40 - 50 мм. Передні крила буруватосірі (іноді майже чорні) з трьома характерними темними плямами (ниркоподібною, круглою і клиноподібною), облямованими тонкою чорною лінією; задні – у самця білі, у самки – білуватосірі. Яйце розміром 0,5 мм, півкулясте, ребристе (16 - 20 радіусів), з приплюснутою основою; свіжовідкладене – молочнобіле, згодом темнішає. Гусениці перших трьох віків землистосірі або сіруваторудуваті, матові, останніх віків – з глянцевою епікутикулою, вздовж спини темна вузька смуга; черевних ніг п’ять пар, довжина гусениці шостого віку – до 52 мм; лобні шви сходяться біля потиличного отвору. Лялечка близько 20 мм, червонобура, на анальному сегменті два шпичаки. Зимують гусениці шостого віку на глибині 10 - 25 см. Витримують зниження температури до мінус 11 °С. Успіх перезимівлі залежить від розвитку жирового тіла. Гусениці молодших віків гинуть за температури нижче мінус 5 °С. З настанням підвищених весняних температур гусениці піднімаються у верхні шари ґрунту і на глибині 5 - 6 см заляльковуються в овальних земляних камерах. Розвиток лялечок триває 25 - 35 діб. Літ метеликів на півдні починається з середини квітня, в лісостеповій зоні – у третій декаді травня. Початок льоту та його тривалість визначаються метеорологічними умовами року. Метелики активні в присмерки і вночі, удень ховаються під листям бур’янів та в інших укриттях. Для їх розвитку потрібне додаткове живлення нектаром на квітучій рослинності. Яйця відкладають по одному або невеликими групами на нижньому боці листків і черешків бур’янів, на сухі рослинні рештки або на легкий, добре оброблений ґрунт з рідкою рослинністю. В середньому одна самка відкладає від 470 до 2200 яєць, що залежить від умов живлення гусениць і метеликів. У зоні бурякосіяння метелики першого покоління відкладають яйця на буряки, кукурудзу, просо та овочеві культури, другого покоління – на підготовлені для посівів озимих поля з непаровими попередниками. Ембріональний розвиток за температури повітря 28 - 30 °С триває 2 - 5 діб, а при 10 - 12 °С – 24 доби. Гусениці першого покоління з’являються наприкінці травня – на початку червня. Залежно від температури повітря вони розвиваються 20 - 60 діб. Закінчивши живлення, гусениці в ґрунті на глибині 1 - 6 см перетворюються на пронімфу, а через 2 - 10 діб – на лялечку. Через 11 - 14 діб вилітають метелики другого покоління, літ яких триває близько двох місяців; яйця відкладають зазвичай у серпні, а наприкінці місяця з’являються гусениці. Загалом тривалість розвитку одного покоління становить 50 - 70 діб при сумі ефективних температур 640 - 780 °С. На більшій частині України озима совка розвивається у двох поколіннях, а в північних і особливо в північнозахідних областях – в одному. Шкодочинність озимої совки досить значна. Одна гусениця першого покоління за ніч може знищити 10 - 15 рослин цукрового буряку. Гусениці другого покоління найбільше пошкоджують озимі культури. Гусениці озимої совки можуть живитися не менше ніж на 140 видах рослин із 36 родин. Розмноження озимої совки значною мірою обмежують паразити, хижаки, хвороби. В яйцях, гусеницях і лялечках шкідника розвивається понад 120 видів ентомофагів, найбільше значення з яких мають іхневмоніди й трихограміди, а також вірусні хвороби. На гусеницях паразитують: з родини Ichneumonidae – Amblyteles vadatorius W.S., A.panzeri Wеsm., Ichneumon sartitorius L., Ophion luteus L., Paniscus ocellaris Thoms.; з родини Braconidae – Macrocentrus collaris Spin. і Meteorus rubens W.S.; з тахін – Gonia capitata D. L. і G. ornata Mg., Periscepcia carbonaria Panz., Peletieria rubescens R.D., P. ferina Ztt., Earythia caesia Fll. та ін. З птахів найбільш енергійними винищувачами гусениць озимої совки є шпаки, граки і галки.

Зовнішній вигляд: 

Метелик у розмаху крил 34-45 мм. Передні крила буро-сірі, інколи блідо- або майже чорно-бурі, з двома темними плямами посередині — меншою круглою і більшою ниркоподібною. На межі основної третини крила є тонка подвійна темна хвиляста лінія з маленькою невиразною клиноподібною плямою посередині. Тіло такого самого кольору, як і крила. Задні крила самців білі, з темними жилками, у самок бурувато-сірі. Вусики самців до 1/3 довжини гребінчасті, у самок щетинкоподібні. Гусениця завдовжки до 50 мм, сіра, блискуча, з слабким зеленуватим відтінком, з дрібною шагреніровкою шкіри. Голова рудувата. Потиличний щиток бурий, з світлою смужкою посередині. Лялечка довжиною 16-20 мм, блідо-коричнева, блискуча, з двома шипами на кінці черевця. Яйце напівкулясте, ребристе, довжиною 0,48-0,53 мм, спочатку біле, потім бурувате. Звичайно розвивається у двох поколіннях.

Розвиток: 

Метелик у розмаху крил 34-45 мм. Передні крила буро-сірі, інколи блідо- або майже чорно-бурі, з двома темними плямами посередині — меншою круглою і більшою ниркоподібною. На межі основної третини крила є тонка подвійна темна хвиляста лінія з маленькою невиразною клиноподібною плямою посередині. Тіло такого самого кольору, як і крила. Задні крила самців білі, з темними жилками, у самок бурувато-сірі. Вусики самців до 1/3 довжини гребінчасті, у самок щетинкоподібні. Гусениця завдовжки до 50 мм, сіра, блискуча, з слабким зеленуватим відтінком, з дрібною шагреніровкою шкіри. Голова рудувата. Потиличний щиток бурий, з світлою смужкою посередині. Лялечка довжиною 16-20 мм, блідо-коричнева, блискуча, з двома шипами на кінці черевця. Яйце напівкулясте, ребристе, довжиною 0,48-0,53 мм, спочатку біле, потім бурувате. Звичайно розвивається у двох поколіннях.

Пошкоджують: 

Звичайно розвивається у двох поколiннях. Зимують гусеницi останнього вiку на глибинi 20-25 см. Навеснi вони пiднимаються у верхнiй шар грунту i заляльковуються там у земляних комiрках. Лiт метеликiв починається у другiй декадi травня. Пiсля додаткового живлення нектаром квiток самки вiдкладають на сухi рештки рослин, стебельця, корiнцi бур'янiв i культурних рослин чи просто на землю яйця, по 2-5 у кладцi. Одна самка вiдкладає 400-500, зрiдка - до 2200 яєць. Через 6-12 днiв з них вилуплюються гусеницi, якi в I - II вiцi тримаються на рослинах, а починаючи з III вiку, живуть приховано у верхньому шарi грунту та пiд грудочками землi. Найбiльш небезпечнi гусеницi першого поколiння, якi пошкоджують сходи i молодi рослини цукрових бурякiв, соняшника, кукурудзи, проса та iн. Багатоїдна, пiдгризає коренi, вигризає стебло.

 
Природні вороги: 
Велике значення в обмеженні чисельності шкідника мають численні комахоїдні птахи, хижаки та паразити, зокрема яйцеїд-трихограма, яку використовують для біологічного методу боротьби з совками.З біологічних заходів — застосування дворазового випуску трихограми із розрахунку 50 тис. особин/га; з хімічних — обробка полів озимої пшениці при наявності двох гусениць на 1 м2 дозволеними для використання інсектицидами.На гусеницях паразитують: з родини Ichneumonidae — Amblyteles vadatorius W.S., A.panzeri Wеsm., Ichneumon sartitorius L., Ophion luteus L., Paniscus ocellaris Thoms.; з родини Braconidae — Macrocentrus collaris Spin. і Meteorus rubens W.S.; з тахін — Gonia capitata D. L. і G. ornata Mg., Periscepcia carbonaria Panz., Peletieria rubescens R.D., P. ferina Ztt., Earythia caesia Fll. та ін. З птахів найбільш енергійними винищувачами гусениць озимої совки є шпаки, граки і галки.
Поріг шкідливості: 

Гусениць совок -1-2 на ранній та 5 і більше на пізній період.

Поширення: 

Метелик у розмаху крил 34-45 мм. Переднi крила буро-сiрi, iнодi блiдо або майже чорно-бурi, з двома темними плямами посерединi - меншою круглою i бiльшою ниркоподiбною. На межi основної третини крила є тонка подвiйна темна хвиляста лiнiя з маленькою невиразною клиноподiбною плямою посерединi. Тулуб такого самого кольору, як i крила. Заднi крила самцiв бiлi, з темними жилками, у самок бурувато-сiрi. Вусики самцiв до 2/3 довжини гребiнчастi, у самок щетинкоподiбнi. Гусениця довжиною до 50 мм, сiра, блискуча, з слабким зеленуватим вiдтiнком, з дрiбно-шагреньовою шкiрою. Голова рудувата. Потиличний щиток бурий, з свiтлою смужкою посерединi. Лялечка довжиною 16-20 мм, блiдо-коричнева, блискуча, з двома шипами на кiнцi черевця.Яйце дископодiбне, ребристе, довжиною 0,45-0,53 мм, спочатку бiле, потiм бурувате. На бурувато-сiрих переднiх крилах метелика (розмах 40-50 мм) - три темнi плями кругла, нирко- i клиноподiбна) i поперечнi хвилястi лiнiї. Заднi крила бiлi (у самцiв) або сiрi (у самиць) з темною облямiвкою. Гусениця (до 52 мм) - землисто-сiра з жирним блиском. За небезпеки - скручується у кiльце.

Заходи захисту: 

Велике значення в обмеженні чисельності озимої совки має правильний обробіток ґрунту під озимі чистого і зайнятого парів, а також полів після непарових попередників; міжрядний обробіток ґрунту на просапних культурах; обробіток ґрунту після збирання просапних попередників озимих культур зумовлює загибель гусениць, пронімф і лялечок.
З біологічних заходів – застосування дворазового випуску трихограми із розрахунку 50 тис. особин/га; з хімічних – обробка полів озимої пшениці при наявності двох гусениць на 1 м2 дозволеними для використання інсектицидами.

Рекомендовані препарати

Шкідники та хвороби кукурудзи та сорго

Личинки нічних метеликів

Список шкідників, хвороб, бур'янів групи

Личинки нічних метеликів:

Совка озима/гусениця озимої совки, Agrotis segetum,

совка бавовникова, Helicoverpa armigera,

стебловий кукурудзяний метелик, Ostrinia nubilalis

Опис

Личинки совки озимої - це середнього розміру (3 см) сіро-коричневі гусениці- личинки коричневих нічних метеликів розміром у 2 см. Яйця кремово-білі, ребристі, відкладаються широкими рядами на листі бур'янів. Протягом дня личинки ховаються під залишками рослин і у ґрунті, а вночі жадібно живляться, часто підрізаючи рослину, щоб вона впала, та живляться нею на рівні ґрунту.

Личинки совки бавовникової - це сіро- коричневі, довжиною у 3 см, личинки коричневих нічних метеликів розміром у 2 см. Дорослі нічні метелики відкладають яйця, часто по одному на качан, а личинки живляться «шовком» і качанами, руйнуючи зерна.

Личинки стеблових кукурудзяних метеликів менші (довжиною у 1,5 см), кремово-білі; вилуплюються з купок плоских яєць, що відкладаються на нижній поверхні листя. Живляться листям, вгризаються всередину стебла і зрештою прогризають квітконіжку, китицю та качан.

Запобіжні заходи / інструменти

Природними ворогами цих шкідників є личинки вершників-браконідів і тахінів. Серед хижаків - туруни, золотоочки, богомоли та мурахи-кравці. Застосовуйте сівозміну - посадіть люцерну посівну або біб після помідорів.

Видалення бур'янів на полі та навколо нього зменшить кількість місць яйцекладки та допоможе запобігти зараженням гусеницею озимої совки.

Робіть це щонайменше за 2-3 тижні до посадки, щоб зменшити зону поширення личинок озимої совки на свіжовисаджені культури.

Для відлякування личинок озимої совки до основних культур у кожні 10-20 рядів підсівайте цибулю, часник, м'яту перцеву або коріандр.

На полях або навколо них у якості рослин-приманок можна також садити соняшники та космею. Використовуйте феромонні пастки.

Перед посадкою належним чином зоріть і пробороніть поле. Це знищить яйця та зробить личинки беззахисними перед курми, мурахами, птахами та іншими хижаками.

Куративні пестициди

Міжнародний центр сільського господарства і біонаук (CABI) рекомендує розглянути можливість прямого контролю, якщо буде виявлено понад 5 личинок на 10 рослин.

BT, для боротьби з малими личинками тіаметоксам, імідаклоприд, спіносад

Шкідники та хвороби соняшника та сафлора (олійні культури)

Совка озима, карадрина

Список шкідників, хвороб, бур'янів групи

Совка озима, Agrotis(=Scotia) segetum, карадрина, Spodoptera exigua

Опис

Середні, 3 см, темні сіро-коричневі личинки коричневих совок довжиною 2 см. Яйця кремово-білі, ребристі, відкладаються широкими рядами на листі бур'янів. Протягом дня личинки озимої совки ховаються під залишками рослин і у ґрунті, а вночі жадібно живляться, часто підрізаючи рослину, щоб вона впала, та живляться нею на рівні ґрунту. Шкода від карадрини спочатку проявляється у вигляді скелетованого листя, потім з'являються більші дірки неправильної форми, і зрештою рослина втрачає листя.

Запобіжні заходи / інструменти

Видалення бур'яну на полі та навколо нього зменшить місця відкладання яєць і допоможе запобігти інвазії гусениці озимої совки. Робіть це щонайменше за 2-3 тижні до посадки, щоб зменшити зону поширення личинок озимої совки на свіжовисаджені культури.

Підсівайте основні культури цибулею, часником, перцевою м'ятою або коріандром кожні 10-20 рядів, щоб відігнати гусениць озимої совки.

Використовуйте феромонні пастки.

На полях або навколо них у якості рослин-приманок можна також садити соняшники та космею.

Перед посадкою належним чином зоріть і пробороніть поле. Це знищить яйця та зробить личинки беззахисними перед курми, мурахами, птахами та іншими хижаками.

Куративні пестициди

Порогу лікування не виявлено.

ВТ

біфентрин (застосовуйте обережно на вікових стадіях 1-3)

Шкідники та хвороби олійних культур: льону, коноплі, маку

Гусениці озимої совки

Список шкідників, хвороб, бур'янів групи

Гусениці озимої совки, Agrotis і Euxoa spp

Опис

Середнього розміру, 3 см, темні коричнево-чорні личинки коричневих совок довжиною 2 см.

Метелики коричневі з двома довгастими срібними плямами на кожному крилі. Яйця кремово-білі, ребристі, відкладаються широкими рядами на листі бур'янів. Протягом дня личинки ховаються під залишками рослин і у ґрунті, а вночі жадібно живляться, часто підрізаючи рослину, щоб вона впала, та живляться нею на рівні ґрунту.

Запобіжні заходи / інструменти

Обирайте більш стійкі сорти льону. Застосовуйте сівозміну.

Виполюйте бур'яни на полі та навколо нього.

Для відлякування личинок озимої совки до основних культур у кожні 10-20 рядів підсівайте цибулю, часник, м'яту перцеву або коріандр. На полях або навколо них у якості рослин-приманок можна також садити соняшники та космею.

Використовуйте феромонні пастки.

Перед посадкою належним чином зоріть і пробороніть поле. Це знищить яйця та зробить личинки беззахисними перед курми, мурахами, птахами та іншими хижаками.

Куративні пестициди

Порогу лікування не виявлено.

ВТ

Шкідники та хвороби пасльонових культур: картоплі; помідорів; солодкого стручкового перцю, гострого перцю; баклажанів

Совка озима

Список шкідників, хвороб, бур'янів групи

Совка озима, Agrotis segetum

Опис

Личинки совки озимої - це середнього розміру (3 см), сіро--коричневі личинки коричневих совок довжиною 2 см. Яйця кремово-білі, ребристі, відкладаються широкими рядами на листі бур'янів.

Протягом дня личинки ховаються під залишками рослин і у ґрунті, а вночі жадібно живляться, часто підрізаючи рослину, щоб вона впала, та живляться нею на рівні ґрунту.

Запобіжні заходи / інструменти

Природними ворогами цих шкідників є личинки вершників-браконідів і тахінів. Хижаки, у тому числі жужелиця, золотоочки, богомоли та мурахи-кравці. Застосовуйте сівозміну - після помідорів посадіть люцерну посівну або біб.

Видалення бур'янів на полі та навколо нього зменшить кількість місць яйцекладки та допоможе запобігти зараженням гусеницею озимої совки.

Робіть це щонайменше за 2-3 тижні до посадки, щоб зменшити зону поширення личинок озимої совки на свіжовисаджені культури.

Для відлякування личинок озимої совки до основних культур у кожні 10-20 рядів підсівайте цибулю, часник, м'яту перцеву або коріандр.

На полях або навколо них у якості рослин-приманок можна також садити соняшники та космею. Використовуйте феромонні пастки.

Перед посадкою належним чином зоріть і пробороніть поле. Це знищить яйця та зробить личинки беззахисними перед курми, мурахами, птахами та іншими хижаками.

Куративні пестициди

Порогу лікування не виявлено.

ВТ