Стебловий метелик
Метелик у розмаху крил 24-32 мм. Крила самок вiд блiдо-жовтого до блiдо-коричневого кольору, з буруватими тонкими кутастими лiнiями посерединi i темнiшими краями. Заднi крила жовтувато-сiрi, з свiтлiшою серединною перев'яззю. Самець з бiльш струнким тiлом, крила його темнiшi, з жовтими плямами, перев'язями та бахромою. Гусениця 20 - 25 мм, жовтувато-сiра, часто з рожевим вiдтiнком, середньоспинна смуга темна. Голова, потиличний i анальний щитки бурi. Сегменти тiла з щетинконосними бородавками. Лялечка довжиною близько 20 мм, блiдо-коричнева або буро-жовта, з видовженим заднiм кiнцем. Яйця плоскi, вiдкладаються купками, що нагадують краплi стеарину.
Зимують гусеницi в стернi та рештках стебел кукурудзи чи iнших рослин. В серединi травня вони заляльковуються, вигризаючи перед тим круглi вилiтнi отвори. Метелики виходять з лялечок через 10 днiв i лiтають з кiнця травня до початку липня. Самки вiдкладають яйця, розмiщуючи їх з нижнього боку листкiв кукурудзи та iнших кормових рослин; одна самка вiдкладає вiд 250 до 1250 яєць. Залежно вiд температури повiтря через 3-14 днiв з яєць виходять гусеницi, якi швидко вгризаються в пазухи верхнiх листкiв, пiд обгортки початкiв кукурудзи та iн. Починаючи з третього вiку гусеницi проникають всередину стебел, нiжок початкiв та волотей, а також у початки, де виїдають довгi звивистi ходи й камери. В пошкоджених мiсцях скупчується рудувата червоточина. Пiдгризенi волотi часто ламаються. Найбiльш небезпечнi пошкодження стебел пiд початками i самих початкiв. В Українi розвивається зазвичай одне поколiння.Літ метеликів, як правило, збігається в часі з початком викидання волотей кукурудзою. Самки відкладають яйця, розміщуючи їх купками по 15 - 20 штук, з нижнього боку листка; стадія яйця триває від 3 до 14 діб. Гусениці розселяються по рослині й у захищених місцях (у пазухах листка, під обгортками качана тощо), вгризаються в середину стебла, де живляться. Закінчивши живлення, вони залишаються в пошкодженому стеблі на зимівлю. На півдні частина гусениць першого покоління відразу заляльковується, і в серпні – вересні розвивається друге покоління.
Гусеницi багатоїднi, пошкоджують рослини понад 150 видiв. Великої шкоди завдають кукурудзi, просу, коноплям, хмелю, бавовнику, сої, люпину та iншим польовим культурам.
Втрати врожаю можуть досягати 30-40 %.
В Україні зона значної шкодочинності охоплює лісостепову і північ степової зони, найбільш шкодочинний у західному Лісостепу.
Знищення товстостеблих бур’янів; своєчасне і на максимально низькому зрізі збирання кукурудзи; глибока зяблева оранка з попередньою обробкою стерні боронами БДТ7 або БДТ10. З біологічних засобів застосовують дворазовий випуск вогнівкової раси трихограми на початку відкладання яєць і через тиждень. При ЕПШ на кукурудзі у фазі 6 - 8 листків і після викидання волоті три кладки яєць на 100 рослин і 1 - 2 гусениці на одну рослину або через два тижні після максимуму льоту метеликів – 7 кладок яєць на 1 м2 або 5 кладок яєць на 10 рослин рекомендується застосовувати дозволені для використання інсектициди.
Шкідники та хвороби кукурудзи та сорго
Личинки нічних метеликів
Личинки нічних метеликів:
Совка озима/гусениця озимої совки, Agrotis segetum,
совка бавовникова, Helicoverpa armigera,
стебловий кукурудзяний метелик, Ostrinia nubilalis
Личинки совки озимої - це середнього розміру (3 см) сіро-коричневі гусениці- личинки коричневих нічних метеликів розміром у 2 см. Яйця кремово-білі, ребристі, відкладаються широкими рядами на листі бур'янів. Протягом дня личинки ховаються під залишками рослин і у ґрунті, а вночі жадібно живляться, часто підрізаючи рослину, щоб вона впала, та живляться нею на рівні ґрунту.
Личинки совки бавовникової - це сіро- коричневі, довжиною у 3 см, личинки коричневих нічних метеликів розміром у 2 см. Дорослі нічні метелики відкладають яйця, часто по одному на качан, а личинки живляться «шовком» і качанами, руйнуючи зерна.
Личинки стеблових кукурудзяних метеликів менші (довжиною у 1,5 см), кремово-білі; вилуплюються з купок плоских яєць, що відкладаються на нижній поверхні листя. Живляться листям, вгризаються всередину стебла і зрештою прогризають квітконіжку, китицю та качан.
Природними ворогами цих шкідників є личинки вершників-браконідів і тахінів. Серед хижаків - туруни, золотоочки, богомоли та мурахи-кравці. Застосовуйте сівозміну - посадіть люцерну посівну або біб після помідорів.
Видалення бур'янів на полі та навколо нього зменшить кількість місць яйцекладки та допоможе запобігти зараженням гусеницею озимої совки.
Робіть це щонайменше за 2-3 тижні до посадки, щоб зменшити зону поширення личинок озимої совки на свіжовисаджені культури.
Для відлякування личинок озимої совки до основних культур у кожні 10-20 рядів підсівайте цибулю, часник, м'яту перцеву або коріандр.
На полях або навколо них у якості рослин-приманок можна також садити соняшники та космею. Використовуйте феромонні пастки.
Перед посадкою належним чином зоріть і пробороніть поле. Це знищить яйця та зробить личинки беззахисними перед курми, мурахами, птахами та іншими хижаками.
Міжнародний центр сільського господарства і біонаук (CABI) рекомендує розглянути можливість прямого контролю, якщо буде виявлено понад 5 личинок на 10 рослин.
BT, для боротьби з малими личинками тіаметоксам, імідаклоприд, спіносад